Зсу контракт 2018: Неприпустима назва — WikiLegalAid

Содержание

Працівник уклав контракт про проходження військової служби на 3 роки: що робити роботодавцеві?. Оплата труда, № 16/1, Август, 2018

Коли працівник укладає контракт про проходження військової служби, роботодавець закономірно замислюється над запитанням: «Що робити з таким працівником?». Якщо ж такий працівник побажає звільнитися за власним бажанням — це його право. У такому разі ви можете його звільнити і спати спокійно.

А що робити, якщо він не збирається звільнятися? Скажемо відразу: ситуація доволі неоднозначна. З одного боку, можна зрозуміти роботодавців, оскільки, на їхню думку, контрактна служба за своєю суттю означає, що він обрав шлях професійного військового і таким чином отримав собі іншого роботодавця. За що йому тоді платити зарплату, якщо він свою роботу виконувати не буде, а за нього працюватиме хтось інший?

Розпочнемо з вивчення норм законодавства із цього питання. А саме: зі ст. 119 КЗпП. У ній зазначено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток.

Оскільки в запитанні читача йдеться про військовослужбовця за контрактом, тому уважно вивчатимемо положення стосовно служби за контрактом. Отже, зверніть увагу на такі моменти:

— Для збереження місця роботи, посади і середнього заробітку працівник має бути прийнятий на військову службу за контрактом. Зверніть увагу: саме прийнятий. Нічого не заважало законодавцеві використати слово «призваний». Таким чином, можна стверджувати, що тут ідеться, зокрема, й про тих працівників, які добровільно уклали контракт на проходження військової служби. Тому аргумент про те, що добровільне укладення такого контракту звільняє роботодавців від дотримання гарантій, передбачених ст. 119 КЗпП, за умови дотримання всіх інших нюансів, не можна брати близько до серця і керуватися цим як істиною в останній інстанції.

— Для збереження місця роботи, посади і середнього заробітку працівник повинен укласти такий контракт під час дії особливого періоду. Із цим аспектом ми познайомимося детальніше. Чому? Річ у тому, що фахівці Держаудитслужби в листі від 20.11.2017 р. № 25-18/627 висловили думку, що добровільне укладення контракту на проходження військової служби звільняє роботодавців від виконання гарантій, передбачених ч. 3 ст. 119 КЗпП. На їхню думку, це пов’язано з тим, що зараз особливий період не введений.

Ось і виникає насущне запитання: скільки триває цей особливий період і чи є він зараз в Україні? Що стосується воєнного стану, то тут і сперечатися не потрібно, він не оголошений. А ось з мобілізацією не так усе просто. Наріжним каменем у цьому питанні є не стільки час початку особливого періоду, скільки час його дії і час закінчення.

Доволі поширеною є думка про те, що особливий період охоплює тільки строки проведення мобілізації. Таку позицію підтримав і Київський апеляційний адміністративний суд у справі № 826/18425/15.

Є й інша думка. Міноборони зазначає: закінчення заходів, пов’язаних із мобілізацією, не є підставою для припинення особливого періоду, який діє з 17.03.2014 р. (згідно з Указом Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014) і донині (листи від 18.10.2016 р. № 322/2/6917 та від 20.10.2016 р. № 316/1/906). Крім того, рішення про проведення повної демобілізації Президентом України не приймалося.

Що ж із цього приводу думають представники української Феміди?

Зовсім нещодавно Верховний Суд прийняв постанову від 20.06.2018 р. у справі № 323/1252/17 (ср. 025069200). Суть спору така: працівник, уклавши контракт про проходження військової служби на 3 роки, цього ж дня був звільнений роботодавцем на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП. Працівник вважав таке звільнення незаконним, оскільки йому не було надано гарантій, передбачених ст. 119 КЗпП.

Суд першої інстанції вказує на те, що законодавством чітко не врегульовано строк дії особливого періоду. Тому суд дійшов висновку про те, що особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення всіх інститутів України на функціонування в умовах мирного часу. А оскільки такого рішення прийнято не було, то звільнення такого працівника було визнане незаконним.

Роботодавець не погодився з таким висновком і оскаржив його до апеляційного суду.

Тут судді вирішили зайняти іншу позицію й обмежили час дії особливого періоду строками проведення мобілізації. Саме тому вимоги працівника суд визнав необґрунтованими.

Верховний Суд повністю підтримав суд першої інстанції в тому, що оскільки рішень про демобілізацію всіх призваних за мобілізацією військовослужбовців і про переведення всіх інститутів України на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав, то і звільнення такого працівника потрібно вважати незаконним. (Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.06.2018 р. у справі № 631/1919/16-ц і в постанові від 21.02.2018 р. у справі № 211/1546/16-ц, а також у листі ВС від 13.07.2018 р. № 60-1543/0/2-18).

Таким чином, момент закінчення особливого періоду належним чином не врегульований на законодавчому рівні, що й призвело до таких розбіжностей. Але, на думку українських судів, в Україні діє особливий період доти, доки не буде прийнято рішення про повну демобілізацію.

Висновок. Поширення гарантій ст. 119 КЗпП не ставиться в залежність від виду контракту. Тому, якщо працівник уклав контракт про проходження військової служби на певний строк, наприклад, на 3 роки, він має право на збереження місця роботи, посади і середнього заробітку.

«Наша мета – зробити ЗСУ настільки привабливим роботодавцем, що контракти захочуть укладати й на 10 років», – Олексій Резніков

Перехід до професійної – високомотивованої армії можна забезпечити виключно шляхом формування стимулів для військовослужбовців.

Саме тому реформа армії передбачатиме комплекс заходів, який включатиме забезпечення військовослужбовця житлом, кроки щодо підвищення рівня грошового забезпечення, інвестиції в освіту військовослужбовців, відпустки, медобслуговування та оздоровлення, соціальну адаптацію, повноцінний соціальний пакет тощо.

Конкретні параметри реформи, прикладну модель та дорожню карту її реалізації буде визначено у процесі розробки відповідних законодавчих та нормативно-правових актів за підсумками обговорень з військовослужбовцями Збройних Сил України, а також досліджень серед цільових груп.

Наразі ЗСУ складаються з трьох категорій:

1) Найменша – це призов. Люди, які за старою традицією можуть бути викликані до центрів комплектації і півтора роки нести службу. Їх сьогодні менше 10% від чисельності ЗСУ (261 тисяча).

2) Контрактники – хлопці та дівчата, які укладають контракт на 3-5 років.

3) Професійні військові – ті, хто несуть службу більше 10 років і обрали армію як професію.

«І наша амбітна мета така, аби ЗСУ не просто були найбільшим роботодавцем з точки зору кількості, а найкращим з точки зору привабливості економічної і соціальної. Служба у лавах ЗСУ має бути не просто громадянським обов’язком, а місцем престижної роботи, аби потрапити на яку ще й конкурс відбувався. Наразі військовослужбовці за їх бажанням і так можуть продовжити контракти на строк до 10 років. Наша ж мета – зробити ЗСУ настільки конкурентним, привабливим і гарантовано стабільним роботодавцем, що всі хотітимуть укладати довгострокові контракти, наприклад до 10 років», – сказав Міністр оборони України Олексій Резніков.

Терміни контрактів, зміст і параметри мотиваційних пакетів, відповідні розрахунки витрат на проведення реформи будуть визначені з урахуванням міжнародного досвіду та реальних умов, які існують в Україні.

Друга важлива сторона медалі, окрім створення стимулюючих умов, – обороноспроможність держави.

«Якщо говорити про професійну армію, то, за словами військових, – професіоналами вони стають лише на 5-6 рік служби.

Важко будувати оборону на довгу перспективу, якщо у нас всі контракти короткострокові, а на довгострокові немає стимулу. Ми повинні дбати не тільки про перемогу в цій війні, нам треба вибудовувати безпеку на далеку перспективу, оскільки наш східний сусід не зникне. Очевидно, що не можна пропонувати умовно 7-10 річний контракт людині, якій залишився рік до пенсії. Але для першого контракту молодого фахівця за наявності не тільки відповідних стимулів з боку держави, але й відповідних якостей, стану здоров’я в нього, а не тільки бажання, – довший термін реально може бути привабливим варіантом і для нього, і для України. Але це про амбітні плани на майбутнє. Що стосується сьогодення і реальних можливостей і потреб наразі. Ми працюємо над тим, щоб протягом 2022 року підвищити грошове забезпечення для усіх військовослужбовців, а з 2023 року запустити програму додаткової мотивації для тих, хто буде укладати більш довготривалі контракти, ніж діють зараз. Той, хто вирішить не брати в ній участь, зможе продовжити службу на тих умовах, які були.
Я розумію, що коли вперше чуєш про реформу, це лякає. Вирують емоції. Але коли військовослужбовці побачать більше конкретики і отримають відповіді, розмова стане більш предметною і кожен зможе визначити для себе найкращий варіант», – відзначив Міністр оборони Олексій Резніков.

Нагадаємо, що відповідно до Указу Президента України Володимира Зеленського від 1 лютого 2022 року № 36/2022 «Про першочергові заходи щодо зміцнення обороноздатності держави, підвищення привабливості військової служби в Збройних Силах України та поступового переходу до засад професійної армії», у період до 2025 року заплановано реалізацію комплексу реформ, які покликані збільшити чисельність Збройних Сил України, суттєво підвищити мотивацію до військової служби шляхом посилення соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх родин, забезпечення прозорого механізму розвитку військової кар’єри, підвищення грошового забезпечення, вирішення проблем з житлом тощо.

Контрактников проверят на наркотики | Статьи

Все военнослужащие-контрактники будут ежегодно проходить тест на наркотики. Минобороны готовит соответствующие поправки в законодательство. Выявлять зависимых будут во время плановой диспансеризации. Также предусмотрены проверки при подписании контракта, назначении на новую должность и перед боевым дежурством. По мнению экспертов, новые правила позволят искоренить наркоманию в армии и значительно укрепят воинскую дисциплину.

Как сообщили «Известиям» в Минобороны, в настоящее время готовится проект поправок (текущая версия документа есть в распоряжении редакции) в федеральный закон «О статусе военнослужащих». Всем контрактникам — солдатам, сержантам, прапорщикам, офицерам и генералам — предпишут раз в год в обязательном порядке «проходить химико-токсикологическое исследование наличия в организме человека наркотических средств, психотропных веществ и их метаболитов». Сейчас поправки находятся на согласовании в силовых ведомствах. Изменения в закон планируется внести в начале 2019 года.

В соответствии с новыми требованиями военнослужащие не смогут отказаться от обследования. Попытка уклониться от проверки станет основанием для досрочного увольнения с военной службы по контракту без выплаты выходного пособия.

Обследование будет проводиться в два этапа. Сначала наличие в организме наркотических или психотропных веществ проверят с помощью экспресс-тестов. Чтобы исключить диагностическую ошибку, военнослужащие с положительным результатом таких тестов получат право на повторную проверку. Для этого потребуется сдать анализ крови для глубокого токсикологического исследования. Если оно подтвердит наличие в крови наркотиков, военнослужащий будет уволен.

Разработчики законопроекта считают, что предлагаемые меры не потребуют дополнительных расходов из федерального бюджета. Исследования будут финансироваться за счет бюджета военного ведомства и проводиться в военных поликлиниках и госпиталях.

— После принятия поправок военнослужащий будет обязан проходить проверку на наркотики, — рассказал «Известиям» учредитель российской ассоциации юристов силовых ведомств «Гвардия» Олег Жердев. — Отказ будет означать увольнение. Если в крови военнослужащего найдут запрещенные вещества, значит, он совершил административное правонарушение. Это будет поводом расстаться с контрактником. Одного такого нарушения будет достаточно для увольнения.

Окончательное решение в каждом случае будет принимать командир, отметил эксперт.

— Скорее всего, будут попытки избежать этих плановых проверок, — продолжил Олег Жердев. — Но в любом случае контроль станет жестче.

Необходимость сделать такие тесты обязательными назревала давно, заявил «Известиям» полковник медслужбы в запасе, кандидат медицинских наук Игорь Авилов. Оружие не должно попадать в руки наркозависимых.

— Изменения в законе делают проверку обязательной, — рассказал Игорь Авилов. — Военнослужащий будет должен пройти ее, как сейчас он проходит флюорографию. Раньше было предусмотрено множество механизмов отказа, что не позволяло выявить всех наркозависимых военнослужащих.

Сейчас приказом Минобороны предусмотрена выборочная проверка военнослужащих на наличие в организме наркотиков, причем только с их согласия. Отказавшихся пройти обследование не допускают к выполнению специальных задач, работе на ракетных комплексах и подводных лодках. В обязательном порядке проверяют на наркотики курсантов военных училищ. Кроме того, таким тестам подвергаются военнослужащие перед подписанием первого контракта и назначением на вышестоящую должность.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ

 

Спеціальна перевірка для осіб, що вступають на військову службу за контрактом

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» від 12 березня 2022 р. № 263, якою встановлено, що на період дії воєнного стану міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, державні та комунальні підприємства, установи, організації, що належать до сфери їх управління, для забезпечення належного функціонування інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів, володільцями (держателями) та/або адміністраторами яких вони є, та захисту інформації, що обробляється в них, а також захисту державних інформаційних ресурсів, можуть вживати таких додаткових заходів:

1) розміщувати державні інформаційні ресурси та публічні електронні реєстри на хмарних ресурсах та/або в центрах обробки даних, що розташовані за межами України, та реєструвати доменні імена у домені gov. ua для такого розміщення;

2) створювати додаткові резервні копії державних інформаційних ресурсів та публічних електронних реєстрів з дотриманням установлених для таких ресурсів вимог щодо цілісності, конфіденційності та доступності;

3) зберігати резервні копії державних інформаційних ресурсів та публічних електронних реєстрів у зашифрованому вигляді, зокрема за межами України, на хмарних ресурсах та/або окремих фізичних носіях, та/або в ізольованому сегменті центрів обробки даних з дотриманням установлених для таких ресурсів вимог щодо цілісності, конфіденційності та доступності;

4) зупиняти, обмежувати роботу інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, а також публічних електронних реєстрів.

Читайте також: Банки можуть використовувати хмарні сервіси Європейського Союзу

При цьому заборонено використання хмарних ресурсів та/або центрів обробки даних, розташованих на тимчасово окупованій території України, або тих, що належать державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором чи державою-окупантом, або належать державі чи суб’єктам, діяльність яких підпадає під дію Закону України «Про санкції», щодо яких прийнято рішення про застосування санкцій в Україні та/або іншій державі та на територіях держав, які входять до митних та воєнних союзів з такими державами.

Міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, державні та комунальні підприємства, установи, організації, що належать до сфери їх управління, можуть використовувати хмарні ресурси та/або центри обробки даних, що розташовані за межами державного кордону України, на безоплатній або платній основі.

Також міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади доручено:

– невідкладно повідомляти Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації та Міністерству цифрової трансформації про використання хмарних ресурсів та/або центрів обробки даних, що розташовані за межами України;

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

– протягом шести місяців після припинення чи скасування воєнного стану припинити здійснення заходів, передбачених пунктом 1 цієї постанови, та невідкладно повідомити про припинення вжиття зазначених заходів Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації та Міністерству цифрової трансформації.

Окрім того, рекомендовано іншим державним органам та органам місцевого самоврядування у своїй діяльності керуватися положеннями, передбаченими цією постановою, і за можливості повідомляти Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації та Міністерству цифрової трансформації про використання хмарних ресурсів та/або центрів обробки даних, що розташовані за межами державного кордону України.

Ця постанова застосовується

до припинення чи скасування воєнного стану.

Нагадаємо, Державна аудиторська служба не проводитиме перевірок виконання місцевих бюджетів

Нові подробиці поставки САУ Dana-M2 до ЗСУ: виробництво в Україні, передача технологій та справжня ціна

Про це редакцію Defense Express повідомили представники чеської компанії Excalibur Army, яка відповідає за контракт, подробиці якого викликали широкий розголос в Україні.

“Контракт на постачання САУ Dana-M2 передбачає і крупновузлове збирання на території України, і розширення виробництва складових цих артсистем та їхнє обслуговування і, при потребі, – модернізацію на потужностях українських оборонних підприємств.

Читайте також: Чим воюватиме армія України: про “Сапсан” та “Нептун”, шифри “Краб” та “Бастіон”, доля “Сокіл-300”, “Богдани” та інше – Олександр Миронюк

Ці питання обговорювались з Україною і вони достатньо деталізовані з нашого боку як по етапам, так і по обсягам локалізації.

Все це є необхідним з огляду на вимоги національного законодавства України щодо офсетних зобовязань для постачальника, якщо сума закупівлі перевищує 5 млн євро.

Проте які саме компанії та заводи будуть залучені до процесу втілення офсетних зобов’язань – має вирішити українська сторона.

Ми сподіваємось, що наші пропозиції були доведені до політичних кіл в Україні…

Але, звісно, це підприємство чи підприємства повинні мати певний виробничий та кадровий потенціал, аби наші спільні зусилля мали позитивний результат.

Також з нашого боку однозначно йдеться про навчання військового персоналу Збройних сил України для того, аби наші нові зразки САУ Dana M2 якісно обслуговувались і ефективно застосовувались за призначенням.

Ми сподіваємось, що інформація про наші пропозиції була доведена до політичних кіл в Україні, де зараз дуже гаряче обговорюють питання щодо умов та перспектив цього контракту”, – повідомили Defense Express представники компанії Excalibur Army.

САУ Dana-M2 на виставці “Зброя та безпека” у Києві

Очікування

У планах Міноборони України – отримати 26 одиниць модернізованих колісних самохідних артилерійських установок Dana М2 від чеської компанії на загальну суму 40,3 млн доларів. Місяць тому першим цю інформацію оголосив начальник ракетних військ і артилерії ЗСУ генерал Андрій Маліновський.

Dana M2 потрібна для заміни причіпних гармат типу Д-20. Але може “Дана” набагато більше

За його словами, закупівля й постачання 152-мм самохідної гаубиці Dana M2 виробництва Республіки Чехія потрібна насамперед для заміни причіпних гармат типу Д-20.

“Передбачається закупівля саме нового озброєння з повним запасом ресурсу, бо наявні в ЗСУ артилерійські гармати вже тривалий час перебувають в експлуатації.

Закупівля Dana М2 надає можливість у відносно короткий час доукомплектувати та переозброїти артилерійські підрозділи бригадної ланки сучасними зразками артилерійського озброєння та інтегрувати їх у єдину систему управління та керування вогнем артилерії, що прийнята на озброєння ЗСУ.

Самохідна гармата-гаубиця Dana-M2 виконує вогневе завдання

Досвід вірмено-азербайджанського конфлікту підтверджує ефективність застосування самохідних гаубиць типу Dana M1 в ході бойових дій”, – підкреслили у Міністерстві оборони України.

“Вибір також обумовлений максимальним наближенням до вітчизняної системи логістичного забезпечення Збройних сил, можливістю запозичення технологій для вітчизняних підприємств та подальшого переходу зі 152-го на 155-й калібр стандарту НАТО”, – наголошують у Міноборони.

САУ Dana-M2

“Байрактару” пощастило більше

Рішення про закупівлю чеських САУ для Збройних сил України було ухвалено ще у 2018 році. Після засіданнь РНБОУ та відповідного Указу Президента щодо впровадження негайних заходів задля посилення боєздатності Збройних сил. Ці документи й досі є режимними, проте суть їх від цього не змінюється. Вони легітімізували роботу над низкою контрактів: закупівля турецьких безпілотників Bayraktar TB2, самохідних САУ і іншими.

Ударний безпілотник Bayraktar TB2, який також стоїть на озброєнні української армії, довів свою ефективність у бойових діях у Нагірному Карабаху

При цьому – як приклад – рамкову угоду щодо закупівлі оперативно-тактичних безпілотників Bayraktar TB2 підписали у листопаді 2018 р. А вже у січні 2019 р. був підписаний контракт на придбання шести таких БПЛА та трьох станцій управління на суму $70 млн. У березні того ж року перші комплекси прибули до України.

Рішення про закупівлю чеських САУ для Збройних сил України було ухвалено ще у 2018 році

З самохідними “Данами” так блискавично не вийшло. Хоча рішення на користь САУ Dana у модернізованій версії M2 було ухвалено достатньо швидко. Головними факторами для вибору саме цієї системи стали вартість, ефективність, і, чи не головне, можливість імпорту до України.

ДК “Укрспецекспорт” спільно з представниками Збройних Сил України опрацьовував питання постачання самохідних гаубиць Dana-M2 виробництва чеської компанії Excalibur Army spol. s.r.o., починаючи з 2018 року.

На підприємстві Excalibur Army spol. s.r.o. у Чехії зараз виготовляють САУ Dana M2

Йшлося про постачання 66 одиниць. Проте згодом Міністерство оборони України зменшило кількість запланованих до закупівлі САУ до 26 одиниць. Зменшення кількості, як стверджувалось, було пов’язане з фінансовими можливостями Міноборони. При цьому варість однієї САУ Dana у версії М2 залишилась майже незмінною – в межах 1,5 млн.

152-мм самохідної гаубиці Dana-M2 від Excalibur Army на “Зброя та Безпека-2018”

Dana. Нарощування потенціалу

САУ Dana була розроблена у Чехословакії і у 1977 році під індексом ShKH vz. 77 стала на озброєння армії цієї країни. Dana ShKH vz. 77 також перебуває на озброєнні Польщі. Свого часу ці САУ купила і Грузія. А Азербайджан закупив вже модернізовану Dana M1 та успішно використав її під час війни за Нагірний Карабах.

Різниця між Dana ShKH vz. 77, Dana M1 чи Dana M2 доволі велика. Мова йде і про різні шасі, і про зміни у системі управління вогнем, і про глибоку цифровізацію комплексу, включно з обладнанням кожної САУ у версії Dana M2 автономними засобами навігації та орієнтування. Про все це ми детально розповідали у наших попередніх публікаціях.

На чеській САУ можуть застосовуватися активно-реактивні снаряди з дальністю дії до 25,5 км.

Система автоматичного налаштування положення гармати ASAP з системою управління боєприпасами на Dani M2 зменшила час розгортання САУ у бойове положення до 90 секунд, а згортання – до 60 секунд. Такі дані представлені у рекламних проспектах від Excalibur Army.

Що ж до вогневих можливостей, то чеська 152 мм САУ може використовувати стандартні постріли для гаубиць Д-20 та САУ 2С3 “Акація” – це саме те, що Міноборони України назвало “максимальним наближенням до вітчизняної системи логістичного забезпечення Збройних сил”. Потужності цих пострілів достатньо для вогню по ворогу на відстань до 19-20 км.

А для розширення бойових можливостей на чеській САУ також можуть застосовуватися нові далекобійні HE ER-HB та активно-реактивні снаряди DN1CZ, які здатні знищувати цілі на відстані до 25,5 км.

ТТХ Dana М2

Вкупі зі швидкістью пересування самохідної САУ Dana M2, малим часом на розгортання, прив’язку до місцевості, проведення вогневого удару та згортання – все це майже ідеальне втілення модної концепції застосування артзасобів у сучасних конфліктах під назвою hit and run – “бий та біжи”. Щоб влучити і вижити.

Ціна питання

На тлі цього цікавий факт. У 2017 році Чехія планувала провести модернізацію своїх 33 одиниць Dana ShKH vz. 77 до рівня M1M. Ці роботи були оцінені у 60 млн доларів, тобто по 1,8 млн доларів за одну САУ.

Це для власної армії і ця робота мала проводитись підприємствами чехословацього холдингу СSG, до складу якого входить як безпосередньо Excalibur Army, так і виробник шасі Tatra.

Шассі Tatra на підприємстві Excalibur Army spol. s.r.o. у Чехії, де виготовляють САУ Dana M2

Проте у 2018 р. рішення про глибоку модернізацію “Дан” у Чехії, попри усі можливості для цього, було скасовано. І згодом у Празі заявили про готовність придбати 52 фанцузьких САУ Caesar загальною вартістю у 249,2 млн доларів. Тобто ціна французьких САУ для Чехії, як країни НАТО, становила 4,8 млн доларів за одиницю.

За такого розкладу, якби раптом Україна вирішили брати не “Дану”, а “Цезаря”, то зі своїм обмеженим бюджетом Збройні Сили України могли б розраховувати лише на вісім французьких САУ. Ну, це звісно, за умови, що французський Nexter погодився б нам їх продати…

У процесі виготовлення: вигляд на кабіну Dana-M2

Проте чи вірною є інформація про те, що у 2018 році “Дана” у версії М1-М пропонувалась компанією “Ескалібур” по ціні значно дешевшій. Лише по 812 тис. євро за САУ?

На цьому наголошував, зокрема, народний депутат від “Європейської солідарності” Михайло Забродський у одній зі своїх публікацій. При цьому на доказ наводились документи під лого компанії “Ескалібур”.

Defense Express запитав у представників у Excalibur Army про можливість такої значної різниці у ціні. Відповідь була наступа:

“Ціна на кожний виріб в рамках контракту залежить від умов постачання та комплектації. Проте у версії Dana М1-1 та М2 вона не могла бути значно нижчою, ніж та, що пропонувалась армії Чехії у 2018 році”.

І додали, що “компанія Excalibur Army не застосовує логотип, наведений у публікації, з 2016 року. А цей скан датований 2018 роком”. Власне, це був натяк на те, що цей документ до Excalibur Army відношення не має.

У свою чергу, за контрактом на 66 машин, який попередньо погоджувався з Україною у 2018 році з завершенням поставок у 2020 році, ціна за одну Dana М2 становила 1,465 млн доларів.

Марс проти Меркурія?Впродовж місяця пролунало багато заяв від військових високого рівня. Головно – на користь закупки “Дан”, з усвідомленням усіх поточних ризиків проєкту вітчизняної самохідної 155 мм САУ “Богдана”.Проєкт вітчизняної самохідної 155 мм САУ “Богдана”.Головнокомандувач ЗСУ, генерал-полковник Руслан Хомчак заявив, що українські військові були б раді мати в своєму розпорядженні вітчизняну 155-мм самохідну гаубицю “Богдана”, проте її прийняття на озброєння пов’язане з певними труднощами.155 мм САУ “Богдана””Спочатку потрібно провести випробування ствола. Для цього необхідно зробити 6-8 тисяч пострілів 155-мм боєприпасами, яких у нас немає. Їх слід купувати за кордоном.Але по-перше, вони коштують недешево, а по-друге, нам, як воюючій країні, ніхто не поспішає їх продавати”, – пояснював Руслан Хомчак виданню Апостроф. Тож самохідна гаубиця Dana-M2, яку планують закупити для потреб ЗСУ, “більше підходить українській армії, оскільки має автоматизовану систему управління вогнем, високу маневреність та швидкість переміщення.”

У свою чергу, заступник міністра оборони України з озброєння Олександр Миронюк у інтерв’ю для Defense Express наголосив, що “є наміри забезпечити потреби ЗСУ сучасними самохідними гаубицями калібру 152-мм.

Dana-M2 у Києві

Ми подали зміни до Державного оборонного замовлення і якщо вони пройдуть всі процедури, то до кінця року не буде проблемою цей контракт підписати. І вже за шість місяців отримати перші зразки, які надійдуть до українського війська.

Міноборони розглядає це питання дещо ширше, ніж просто закупівля…

Загалом Міноборони розглядає це питання дещо ширше, ніж просто закупівля. По-перше, це заміна старих артсистем. По-друге – часткове виробництво на території України. А надалі – повний цикл виробництва на потужностях вітчизняних оборонних підприємств.

Вузли та агрегати САУ Dana-M2

Чому вибір впав на Dana-M2? По-перше, це не той зразок САУ, що був прийнятий на озброєння за часи Варшавського договору у 1977 році. Це глибока модернізація, в якій замінено понад 80% складових частин. Цей зразок виготовлений у 2018 році і він більш адаптований до сучасних конфліктів ніж Dana-M1″, – наголосив Олександр Миронюк.