Реферат зразок – Зразок реферату

Содержание

Зразок реферату

15

Донбаський державний
технічний університет

Кафедра української
мови

ІНДИВІДУАЛЬНІ
ТА КОЛЛЕКТИВНІ ФОРМИ

ФАХОВОГО
СПІЛКУВАННЯ. ФУНКЦІЇ ТА ВИДИ БЕСІД.
СПІВБЕСІДА З РОБОТОДАВЦЕМ

Реферат

студента
групи ПЦБ–10з

Журавльова Андрія
Володимировича

Алчевськ – 2011

ПЛАН

  1. Колективні та
    індивідуальні форми фахового спілкування:

  2. Переговори, нарада,
    дискусія, «мозковий штурм» як різновиди
    форм колективного обговорення проблем.

  3. Збори
    – форма прийняття колективного рішення.

  4. Бесіда
    як індивідуальна форма фахового
    спілкування.

  5. Бесіда. Функції
    та види бесід:
    Поняття
    бесіди, її характеристика.

  6. Функції та види
    бесід.

  7. Співбесіда з
    роботодавцем – запорука успішного
    працевлаштування.

ВСТУП

Актуальність
теми
.
Спілкування – це багатовимірний,
поліфункціональний, різновидовий
процес. Спілкування виявляється вже з
перших хвилин ставлення кожного до
ролі, яку він обрав. Хтось є підлеглий,
а хтось – керівник. Кожен має діяти
відповідно до своїх функціональних
обов’язків, дотримуючись правил
професійної культури у спілкуванні.

Важливу роль у
діловому житті людей відіграють
різноманітні форми фахового спілкування.
Завдяки ним людина виявляє активність
у розв’язанні проблем, впливає на
прийняття та реалізацію рішень. Тому
нагальною потребою сучасності є створення
високої культури колективного та
індивідуального обговорення ділових
проблем. Бо вона безпосередньо сприяє
духовному збагаченню членів суспільства,
а отже, і прискоренню демократичних
процесів у країні, підвищенню матеріального
добробуту людей.

Мета
вивчення
теоретичних основ фахового спілкування,
зокрема індивідуальних та колективних
форм; розгляд питань щодо бесіди;
вироблення рекомендацій з підготовки
до співбесіди з роботодавцем.

Об’єкт
– форми колективного та індивідуального
спілкування.

Предмет
– фахівці, роботодавці, учасники
обговорення.

Методи
дослідження
– абстрактно-логічний метод, комплексний
і системний аналіз.

У роботі розглянуто
форми колективного та індивідуального
фахового спілкування, визначено поняття
бесіди, її види та функції, запропоновано
низка рекомендацій щодо підготовки до
співбесіди з роботодавцем.

1.Колективні та
індивідуальні форми фахового спілкування

До колективних
форм фахового спілкування належать
наради, збори, переговори, дискусії,
«мозковий штурм» та інші.

Переговори – це
обмін думками, який зазвичай відбувається
з певною діловою метою. Вони проводяться
на різних рівнях з різною кількістю
учасників. Мета переговорів – знайти
взаємоприйнятне рішення, уникаючи
крайньої форми прояву конфлікту. Отже,
призначення переговорів пов’язане із
співпрацею й розв’язуванням спірних
питань.

Зазвичай переговори
виконують різні функції:
інформаційно-комунікативну, регулятивну,
координаційну, контрольну.

Переговори
передбачають три стадії: аналіз ситуації;
планування; дискусія.

Готуючись до
переговорів, доцільно відвести певний
час для попереднього аналізу позицій
та інтересів їхніх учасників – це буде
запорукою успіху. Його слід робити
відповідно до принципів ведення
переговорів: а) розмежування учасників
і предмета обговорення; б) урахування
інтересів обох сторін, а не їхніх позицій;
в) аналіз усіх можливих варіантів
розв’язання проблеми; г) визначення
певного критерію для прийняття рішення.

Учені, які вивчають
переговори як наукову проблему, зазначають
чотири прорахунки, що заважають людям
дійти згоди: передчасні судження; пошук
єдиного варіанта розв’язання проблеми;
впевненість у неможливості «збільшити
пиріг»; думки типу «їхня проблема – це
їхня проблема, і нехай вони її розв’язують».
Щоб уникнути таких моментів, доцільно
під час обговорення розглянути кілька
варіантів розв’язання проблеми
[1].

Дискусія – форма
колективного обговорення, мета якої –
виявити істину через зіставлення різних
поглядів, правильне розв’язання
проблеми. Під час такого обговорення
виявляються різні позиції, а
емоційно-інтелектуальний поштовх
пробуджує бажання активно мислити.

Організація
дискусії передбачає три етапи: підготовчий,
основний та заключний. На першому етапі
доцільно сформулювати тему дискусії й
основні питання, які будуть винесені
на колективне обговорення, дібрати
відповідну літературу для підготовки,
визначити час і місце проведення
дискусії. На другому етапі обговорюються
ті питання, які було винесено на порядок
денний. Процесом обговорення керує
ведучий. Третій етап – підбиття підсумків.
Це робить ведучий. Він оцінить повноту
й глибину розкриття теми, новизну
інформації, відзначить різні погляди,
наголосить на значущих результатах
обговорення. Дискусія не повинна тривати
понад три години. Як правило, для
повідомлення надається 15-20 хвилин, для
виступу – 3-5 хвилин.

Форма спілкування,
як нарада, належить до групового
осмислення й розв’язання проблеми
організації чи установи. Учасниками
комунікативного процесу є: керівник
або група керівників, спеціалісти, у
чиїй компетенції ця проблема, ті, кому
доведеться її вирішувати, та ін. Наради
дають можливість спільно обговорювати
важливі питання, аналізувати їх,
висловлювати свої думки, пропозиції,
погоджувати позиції і т. п. Окрім цього,
на нараді керівник може поінформувати
членів колективу про плани на майбутнє.
Звичайно, проблема, яку виносять на
нараду, може мати, зокрема, виробничий,
організаційний, дисциплінарний,
контрольний характер. Отож, щоб провести
нараду, необхідно мати не лише
організаторські здібності, але й
комунікативні, а також дотримуватися
норм і правил етикету. Про нараду,
підсумком якої є вироблення спільної
думки, кажуть, що вона ефективна. А
нарада, яка лишень підбиває підсумки
роботи без ухвалення спільного рішення
щодо майбутнього установи чи організації,
— то марно витрачений час.

«Мозковий штурм»
— це спільне розв’язання творчої
проблеми, яке забезпечується особливими
прийомами. Ця форма обговорення виникла
ще наприкінці 30-х років і спрямована на
активізацію творчої думки з використанням
засобів, які знижують критичність і
самокритичність людини, а отже, підвищують
її впевненість у собі й готовність до
творчого пошуку. Під час «мозкового
штурму» на першому його етапі – генерації
ідей – кожний учасник вільно висуває
свої пропозиції щодо вирішення
поставленого завдання. На першому етапі
обговорення критика повністю забороняється.
А відтак усі учасники можуть спокійно
висловлювати свої думки, знаючи, що їх
не назвуть смішними або недоречними.

Після генерації
ідей бажано вибрати серед них кращі.
Після відбору кращої ідеї треба
розділитися на дві групи – прибічників
і противників. Вони спробують ще раз
проаналізувати всі аргументи «за» й
«проти» висловленої ідеї. Треба пам’ятати,
що у процесі обговорення мають брати
участь щонайбільше 12 осіб. Варто
розмістити учасників по колу. Необхідно
також обмежити час обговорення до 30
хвилин. Дефіцит часу породжує стрес і
стимулює діяльність мозку
[2].

Досить поширеною
формою фахового спілкування є збори.
Збори проводяться з метою спільного
осмислення певного питання. Людей
об’єднують певні інтереси. Як і до інших
форм спілкування, до зборів готуються
заздалегідь. Збори складається з кількох
етапів: підготовка зборів; висвітлення
проблеми та її обґрунтування, обговорення
питання; ухвалення рішення. Передумовами
успішного проведення зборів є здатність
промовців орієнтуватися на слухача та
його проблеми, вміння помічати реакцію
в залі. Виступ оратора, який взяв слово
тільки з метою послухати самого себе,
може не мати успіху, адже він не врахував
інтересів слухачів, їхніх бажань. Зборами
керує президія, яку обирають їх учасники
[3].

Індивідуальна
бесіда — це діалог двох співучасників,
які є значущими одне для одного і прагнуть
(обоє або один) досягти певної мети.
Індивідуальна бесіда стає такою формою,
яка сприяє зближенню поглядів
співрозмовників, встановленню між ними
контакту, довіри і взаєморозуміння.
Відомо, що людина один на один поводиться
інакше, аніж в оточенні багатьох людей.
Річ у тім, що у присутності інших вона
використовує різні ролі, хоче здаватись
цікавішою, привабливішою, зберегти
почуття власної гідності. Тому нерідко
тільки віч-на-віч зустрівшись із людиною,
можна визначити її позицію і знайти
пояснення її діям. Людина, знаючи і
пам’ятаючи про це, завжди намагатиметься
надавати право партнерові по спілкуванню
залишатися самим собою. Вона не
маніпулюватиме іншим, а вестиме власну
партію і даватиме змогу це робити іншому,
тобто «партитуру спілкування»
співрозмовники розроблюють спільно.
Це визначає характер бесіди та її
результат.

Розрізняють такі
етапи індивідуальної бесіди: початок,
передавання інформації, аргументування,
спростування доказів співбесідника та
прийняття рішення.

Оскільки успіх в
індивідуальній бесіді значною мірою
залежить від контакту, що встановлюється
між співрозмовниками, можна назвати
такі її етапи: підготовка до бесіди,
встановлення контакту, орієнтування в
ситуації й людях, обговорення питання
і прийняття рішення, вихід із контакту.
Такий поділ на етапи чіткіше визначає
спрямованість у пошуку способів і
засобів спілкування, правил проведення
бесіди
[2].

Отже , колективні
й індивідуальні форми фахового
спілкування, за яких стимулюється
зацікавленість його учасників процесом
пізнання, сприяють підвищенню активності
людини, розвиткові її творчого потенціалу.

  1. Бесіда. Функції
    та види бесід

Найпоширенішою
формою спілкування є бесіда. Дані
психологічних досліджень свідчать, що
успішне її проведення сприяє підвищенню
продуктивності праці (2 – 12 %).

Бесіда — це форма
спілкування з метою обміну думками,
інформацією, почуттями тощо. Бесіда
сприяє також активізації зусиль партнерів
для забезпечення співробітництва та
впливу одне на одного.

Орієнтовно можна
назвати такі функції бесіди: обмін
інформацією; формування перспективних
заходів і процесів; контроль і координація
вже розпочатих дій; взаємне спілкування
людей під час виконання виробничих
завдань; підтримка ділових контактів
на рівні виробничих підрозділів,
регіонів, держав; пошук, висунення і
оперативна розробка робочих ідей;
стимулювання людської думки в новому
напрямку; розв’язання етичних проблем,
що виникли в якійсь ситуації, та ін.

Кожна бесіда — це
новий акт. Тому не існує загальних
рецептів, які б забезпечували високу
ефективність бесіди в усіх випадках.
Це завжди процес творчий, що приносить
радість відкриття нового в житті, у
співрозмовника й у собі. Водночас
склалися певні моральні та психологічні
вимоги до організації індивідуальної
бесіди. Існують загальні положення,
принципи, застосування яких сприяє
досягненню успіху бесіди
[4].

Існують різні види
бесід. Якщо за основу класифікації взяти
мету спілкування та зміст бесіди, то
можна виокремити бесіди ритуальні,
глибинно-особистісні та ділові.

Під час ритуальних
бесід люди спілкуються, дотримуючись
певного мовленнєвого етикету. Як правило,
ці бесіди характерні для обрядів, звичаїв
будь-якої спільноти людей. Людина, яка
звикла до цього, почувається під час
виконання обряду спокійно і впевнено.
Вона знає, що і як їй потрібно говорити
в різних ситуаціях і чого варто сподіватися
від інших. Уміння людини підтримувати
ритуальні бесіди свідчить про те, що
вона опанувала перший рівень культури
спілкування.

Глибинно-особистісні
бесіди відіграють у нашому житті велику
роль. Вони, як правило, характерні у
спілкуванні між близькими людьми —
рідними, коханими, дітьми, друзями та
ін. Основна особливість таких бесід
полягає в тому, що саме в них найповніше
проявляються й реалізуються наші
гуманістичні комунікативні установки
та моральні норми. Вступаючи в контакт
із близькими, людина сподівається на
те, що її не лише зрозуміють, а головне,
сприймуть такою, якою вона є, захистять
і нададуть допомогу.

Велику роль у житті
людей відіграють ділові бесіди, їх
предметом, як правило, є конкретне діло.
Серед ділових бесід розрізняють
інформаційні: у «конкурентній ситуації»;
«під тиском співрозмовника»; з метою
викладу своєї позиції. Виходячи з
професійної спрямованості розрізняють
бесіди управлінські, педагогічні,
правові, медичні та ін. Тут основна увага
приділяється особливостям саме ділових
бесід і їх різновидам. Майже всі справи,
трудові акції, будь-яка спільна праця
людей починаються, здійснюються і
завершуються за допомогою різних за
формою, змістом і функціями ділових
бесід [2].

Залежно від
кількості учасників бесіди поділяються
на індивідуальні та групові.

Успішне використання
бесіди підвищує моральну культуру
людини, її психологічну компетентність,
сприяє досягненню успіху в діловому
житті.

3. Співбесіда з
роботодавцем – запорука успішного
працевлаштування

Важливим кроком
у пошуку роботи є етап співбесіди з
роботодавцем. Кар’єра в певному місці
роботи залежатиме саме від першої
зустрічі з роботодавцем.

Перед тим, як прийти
на співбесіду до роботодавця, треба
зібрати інформацію про дане підприємство.
Це допоможе краще уявити свою майбутню
діяльність і уникнути помилок. Людина,
яка претендує на керівну посаду, своїми
діями повинна засвідчити поінформованість
про діяльність компанії. Заздалегідь
треба підготувати відповіді на можливі
запитання: «Що Ви знаєте про нашу фірму?»,
«Чим Вас приваблює ця посада?», «Чому
Ви вирішили змінити роботу?» і т.п. Щоб
відповісти на подібні запитання, слід
спочатку вивчити вимоги до даної посади
та її перспективи.

Треба звернути
увагу на свій зовнішній вигляд і манери.
Вони відіграють основну роль. Хороші
манери кандидата завжди позитивно
впливають на роботодавця. Треба бути
впевненим, що із зовнішнім виглядом,
мовою та поведінкою все гаразд, і слід
бути готовим до запитань, які завжди
виникають, при прийомі на посаду. Не
слід давати негативні відгуки про
колишнє місце роботи, начальство та
колег, оскільки співрозмовник може
розцінити це, як потенційну загрозу для
своєї власної компанії чи персони.
Найкраще назвати нейтральну причину
звільнення: нерегулярність грошових
виплат, відсутність перспектив зросту,
віддаленість від місця проживання,
незручний графік роботи та інше. Треба
підкреслити переваги, згадати про
недоліки.

Не слід забувати
про певні неординарні запитання, які
можуть поставити претендента у глухий
кут. Наприклад, «Про що Ви можете говорити
довго і з захопленням?». Якщо людина
зможе на нього відповісти, значить її
загальний культурний рівень дає змогу
орієнтуватися в ситуації, приймати
зважені і самостійні рішення – за
рахунок широкого світогляду людина має
більше моделей для поведінки.

Інше запитання на
співбесіді, яке може вказати на рівень
професійного розвитку претендента, при
цьому роботодавець задає його ще з
порогу, коли людина роздягається: «Поки
Ви роздягаєтесь, скажіть будь-ласка,
яку останню книжку зі спеціальності Ви
прочитали?». Якщо він дійсно є професіоналом,
тоді обов’язково знайде, що сказати [2].

Існують також
стрес-співбесіди, де роботодавець
навмисно може поводити себе незвично
(поводитиме себе неввічливо, зверхньо,
задаватиме неприємні запитання тощо),
з метою виявлення рівня стійкості до
стресів. Почувши образу, якомога більш
коректніше треба «поставити на місце»
свого співрозмовника – власну гідність
треба захищати. Треба бути ввічливими,
а для себе зробити висновок на майбутнє.

Варто пам’ятати,
що на співбесіді не тільки роботодавець
обирає (чи не обирає потенційного
фахівця), але і фахівець обирає собі
майбутнього керівника та колектив, у
якому буде проводити більшість часу.
Навряд чи він стане терпіти приниження
навіть за умови отримання високої
заробітної плати.

Вирушаючи на
співбесіду, треба додержуватися девізу:
«Надійся на краще, але будь готовий до
гіршого». Іншими словами, приймати
відмову теж треба вміти. Деякі фахівці
називають цю здатність «утримати гарну
міну при поганій грі». Для того, щоб
налаштуватися на потрібний лад, потрібно
просто сприймати відмову як ще не
остаточне рішення. Скільки було таких
ситуацій, коли здобувачеві передзвонювали
через пару місяців і запрошували на
роботу, хоча спочатку всім вимогам
роботодавця він і не відповідав.

Для співбесіди
дуже важливо, щоб у претендента була
приємна мова і спокійний м’який погляд.
Що стосується мови, то мається на увазі
не голос, тембр якого у кожного
індивідуальний. Мається на увазі саме
мова, яка повинна бути позбавлена
слів-паразитів типу «типу», «це», «як
би». Треба слідкувати за собою під час
розмови: не треба перебивати роботодавця,
навіть якщо він протягом години втовкмачує
вам прописні істини
[4].

Надзвичайно
важливим є вміння слухати і правильно
ставити уточнювальні запитання, які
допомагають розкрити думки співрозмовника,
і як висновок — правильно визначити
його погляди. Отже, перше слово за
співрозмовником. Уважно слухаючи його,
інший учасник взаємодії може зрозуміти,
що він хоче або, навпаки, не хоче чи не
може сказати без його допомоги. Практики
радять, що всі уточнювальні запитання,
які ви ставите в процесі бесіди, мають
бути дуже конкретними й тактовними, не
містити подвійного змісту й бути
обґрунтованими.

Не треба поводити
себе розв’язно. Доброзичливе ставлення
працівника кадрової служби не означає,
що Ви негайно ж повинні переходити з
ним на «ти». Гарно буде показати
співбесіднику, що слухаєте його з
цікавістю. Багато починають розмову з
короткої інформації про підприємство
і посади, на яку претендує кандидат.
Треба задавати співбесіднику запитання,
вставляючи слова «розумію», «дуже
цікаво», всіляко виказувати своє
зацікавлення розмовою. Треба намагатися
давати розгорнуті відповіді, що дозволяють
оцінюючому Вас працівнику отримати
інформацію, яка його цікавить. У той же
час не треба бути багатослівним і давати
зайвої інформації.

Не соромтеся
спитати оцінюючу Вас особу, коли можна
отримати відповідь. Але не треба бути
занадто настирливим. Тільки у випадку,
якщо є інші пропозиції, можна подзвонити
йому й пояснити ситуацію.

Якщо під час
зустрічі зрозуміли, що це місце Вас не
цікавить, не соромтеся сказати про це
співбесіднику, подякуйте йому за увагу
до своєї особи[5].

Вихід із бесіди,
тобто вихід із контакту — важлива деталь
бесіди, адже вона формує «останнє
враження». Ось чому, промовляючи прощальні
слова, варто бути доброзичливим, привітним
[4].

Отже, головне –
бути переконаним у власних силах,
цінувати себе і бути готовим до
несподіванок. Тоді співбесіда не стане
нездоланним випробуванням.

ВИСНОВКИ

Колективне
фахове
спілкування реалізується за допомогою
різних форм – наради, збори, дискусії,
диспути, «мозковий штурм», переговори
та інше.

На відміну від
позиційного торгу, принципові переговори
є ефективнішою формою колективного
обговорення. Найкращий результат
переговорів: перемога – перемога. Нараду
як форму колективного обговорення
найчастіше використовують, коли є
потреба у спільному вирішенні складних
ділових питань і учасники готові до
цього мотиваційно, змістовно та
операційно. Запорукою успішного виступу
є здатність постійно дбати про слухачів
і вміння поставити себе на їхнє місце,
пам’ятаючи про етичні норми поведінки
та спілкування.

Для досягнення
ефективності під час колективного
спілкування потрібно дотримуватись
таких умов: поінформованості учасників
про предмет обговорення, загального
інтересу до визначеної теми, високої
моральної та психологічної компетентності
присутніх.

Бесіда як
індивідуальна форма фахового спілкування
є унікальною для встановлення контакту
між людьми, їх взаєморозуміння та
взаємодії. Поширеною помилкою, що
призводить до невдачі під час бесіди,
є жорстка орієнтація на остаточний
результат і тиск на партнера. Перш ніж
розпочинати бесіду, треба добре
обміркувати свою поведінку на всіх її
етапах: при встановленні контакту, під
час орієнтації, при обговоренні проблеми
і прийнятті рішення, а також при завершенні
контакту. Час, витрачений на засвоєння
правил і прийомів ведення індивідуальної
бесіди, обов’язково принесе користь у
розв’язанні багатьох проблем.

Успіх індивідуальної
ділової бесіди залежить від моральної
та психологічної компетентності у
спілкування кожного співрозмовника.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ

  1. Багдасарьян Н. Г.
    Трансляция
    культуры и культура трансляции: чему
    и как учить студента в эпоху перемен?
    / Н. Г. Багдасарьян
    // Проблемы и
    перспективы преподавания социогуманитарных
    наук в технических вузах в современных
    условиях : материалы Всерос. науч.-метод.
    конф. (Москва, 19 – 20 нояб. 2008 г.). – М. :
    Изд-во МГТУ имени Н. Э. Баумана,
    2008. – С.
    21

  2. Каптерев А. И.
    Информационный анализ профессионального
    пространства / А. И. Каптерев. –
    М. : МГИК , 1992. – 143 с.

  3. Лапузіна О.
    Формування навичок професійної етики
    у майбутніх інженерів
    / О. Лапузіна // Наукові праці : Наук.-метод.
    журнал. – Педагогічні науки. –
    Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили.
    – 2006. – Т. 46. – Вип. 33. – С. 48 – 53.

  4. Довідник
    кваліфікаційних характеристик професій
    працівників (затверджено наказом
    Міністерства праці та соціальної
    політики України від 29 грудня 2004 р. №
    336).[Електронний
    ресурс]. – Режим доступу:
    http://www.sgbukr.com/dob_zakon/17.doc
    – (Нормативний акт Міністерства праці
    та соціальної політики України.
    Довідник). Випуск 1-90.

studfiles.net

Зразок оформлення титульної сторінки реферату

Титульний аркуш розробки, реферату, презентації або іншого документа — перша сторінка, на якій зазначаються дані про автора, назву матеріалу та інші відомості, т. зв. «вихідні» дані.

Чи є правила оформлення титульного аркуша?

Незважаючи на те, що в кожному Вузі є свої вимоги до оформлення будь-якого виду робіт, ГОСТом прописані основні стандарти, яких слід дотримуватися при написанні титульної сторінки реферату. Це надзвичайно важливо, адже у разі неправильного оформлення, викладач може знизити оцінку.

Яким ГОСТом регулюється оформлення титульного аркуша?

Оформлення титульного аркуша регулюється ГОСТ 2.105-95. Він прийнятий у 95 році і по сьогоднішній день є основним стандартом оформлення титульних аркушів для всіх типів робіт: курсових, дипломних, рефератів і контрольних робіт.

Даний ГОСТ діє у всіх країнах СНД, у тому числі:

o Росія

o Білорусь

o Україна

o Казахстан

Розмір полів для титульного аркуша:

o ліве поле-30 мм;

o праве поле-10 мм;

o верхнє поле-20 мм;

o нижнє поле: 20 мм.            

Який шрифт повинен бути в титульному аркуші?

У гості вказано розмір шрифту 14 для всіх полів, крім заголовку і назви роботи. Зазвичай Times New Roman або інший шрифт без зарубок.

Всі дані, крім інформації про студента вирівнюються по центру.

Зазвичай титульний аркуш розробки, реферату, доповіді, портфоліо тощо містить (зверху вниз):

Крок 1. Міністерство освіти

Вказуємо міністерство освіти вашої країни (14 шрифт, великі літери)

Крок 2. Універ.

Слідом — повне найменування і форма власності навчального закладу (14 шрифт, великі літери)

Крок 3. Кафедра.

Після цього вказуємо кафедру (14 шрифт)

Крок 4. Тип роботи.

Після цього в залежності від типу робіт, заголовними літерами (16 шрифт, напівжирної накреслення Bold):

  • ДИПЛОМНА РОБОТА
  • КУРСОВА РОБОТА
  • КОНТРОЛЬНА РОБОТА
  • РЕФЕРАТ

 

Крок 5. Тема роботи.

Повна назва теми, класичне написання 16 шрифт, жирний, рядковий регістр

Крок 6. Дані виконавця та перевіряючого

Дані виконавця та перевіряючого для різних робіт оформлюються по різному, але завжди мають 14 розмір шрифту і написання в нижньому регістрі.

Можуть знизити оцінку за неправильне оформлення титульного.Оформлення титульного аркуша це важливий момент на будь-якому предметі і є частиною норми контролю.

Якщо викладач прийняв роботу, в якій невірно оформлений титульний аркуш, знижувати бал за це він не має права, оскільки в даному випадку робота була перевірена і схвалена рецензентом.

Для яких університетів підходить

Дані правила є ГОСТом. Тому вони універсальні і підходять для будь-якого університету на території Росії, України та інших країн СНД.

Якщо ви принципово не хочете його переробляти, коли цього вимагає викладач, можете посилатися на ГОСТ 2.105-95. в якому чітко прописано, для кого і як він діє.

Чи відрізняється оформлення для різних предметів?

Зразок оформлення титульного не залежить від предмета. Всі його елементи можуть залишатися однаковими і змінюватися тільки найменування предмета.

Винятком є контрольні роботи, які з деяких предметів можуть потребувати титульного аркуша для зошита. Це звичайною формат аркуша A4 зігнутий навпіл.

Чи відрізняється оформлення для спеціальностей?

Абсолютно не має значення і спеціальність. Всі елементи залишаються незмінними, крім спеціальності, яку потрібно міняти на актуальну.

www.videoklasnoe.ru

Вимоги до оформлення реферату

Всі ми пишемо контрольні, реферати та інші письмові шкільні та студентські завдання. І кожен раз майже у 65% учнів в більшості випадків виникає питання саме по оформленню тієї чи іншої роботи. А в деяких випадках при здачі роботи її просто не приймають через помилки в оформленні. Тому ми вирішили показати вам основні правила оформлення рефератів.

Порада: завжди уважно слухайте викладача. Якщо певні правила щодо оформлення вам не озвучують, значить, вам потрібно знати, що в такому випадку вам потрібно використовувати основну форму ГОСТу і університетів.

Але, якщо у вас з якоїсь причини не виходить зробити все як треба. Наприклад: немає доступу до інтернету, немає навичок оформлення реферату по ГОСТу 2016 або вам просто не вистачає вільного часу для написання і оформлення реферату, ви можете замовити реферат у нас. Отже про оформлення реферату по ГОСТу 2016. Для початку нам потрібно дізнатися, що взагалі таке реферат. Може бути, ці знання вам допоможуть в подальшому робити реферат.

Реферат – поглиблена робота з певним питанням. Під час роботи одна з основних задач написання – розкрити тему, додаткові ідеї і найважливіше питання або проблему. Найголовніше це розвиток дій, якщо у вас не виходить продовження головної думки, то реферат не можна вважати правильно виконаним. Щоб заощадити вам час, ми підготували титульну сторінку для завантаження.

Завантажити зразок титульної сторінки реферату 2017 року

Загальна інформація по оформленню реферату

  1. Для початку вам потрібно на всіх сторінках зробити не великий відступ (на свій розсуд і смак), це додасть акуратність роботі, і покаже ваші старання над виконанням. Зробити це можна: знайдіть «меню», далі «розмітка сторінки», «поле» (задавайте свої цифри, у кожного вони свої) і натисніть «окей»
  2. Вам потрібно (обов’язково) поставити нумерації сторінок. Як це зробити: «меню», «вставка», «номер сторінки», і далі задавайте свої параметри. Ви можете вибрати точне розміщення номера сторінки (для початку наберіть його), далі виберете, де ви хочете бачити номер сторінки. Найкращий і зручний варіант це – цифра посередині, внизу. Такий варіант найбільш зручний для перегляду сторінок.
  3.  Вам потрібно за будь-якої нової частини тексту, зробити автоматичний або ручний абзац, так як комп’ютер робить його автоматично при кожному переносі (що незручно), а річний вид це коли ти просто сам робиш абзаци, це займає більше часу, але за то ти зробиш все сам і будеш в усьому впевнений.
  4. Вам потрібно зробити, щоб текст у вас був одного шрифту, розміру і щоб якщо є виділення, то по всьому тексту (крім заголовків або головних (ключових) фраз які повинні виділятися в тексті). Найзручніший і більш читається текст і розмір: Times New Roman – 14.
  5.  Частини тексту: зміст, списки або інші основні частини тексту (НЕ заголовки) повинні починатися з нового аркуша. Навіть якщо так його початку більше половини попереднього листа (це правило для оформлення для всіх!)
  6. Відстань між заголовками в 2-3 інтервалу, для зручності читання і оцінки фрагментів тексту.
  7. Вирівняйте весь текст, це можна зробити по значках в «меню». Наприклад: посередині, праворуч. Зліва.
  8. Всі заголовки потрібно виділяти жирним шрифтом. Підкреслювати, ставити крапку після заголовка або переносити його на другий рядок – заборонено!
  9. Коли, все це зроблено вам необхідно оформити, титульний лист: посередині досить великим шрифтом напишіть: Назва вашого інституту, ВНЗ або технікуму (повна назва інституту, без будь-яких скорочень), факультет, кафедра, тема тексту, Проблема і завдання, ПІБ (автора – учня і керівника), місце (адреса інституту), рік написання статті.

Це були всі основні вимоги, які вам знадобляться, обов’язково дотримуйтесь правил.

Структура реферату

Зараз вам потрібно зрозуміти, як повинен виглядати (за планом) ваш реферат.

  • Титульна сторінка
  • план
  • Вступ
  • зміст
  • висновок
  • Список (бібліографічний)

Так повинен буде виглядати ваш реферат, але писати в документі потрібно тільки план, зміст і введення. Решта читач повинен буде зрозуміти по заголовку (але не зі списку).

Оформлення змісту реферату

Це одна з головних частин. Ви повинні все оформити щоб було все зрозуміло і ясно, придумайте хороші теми, для того щоб вони висловлювали мета певного тексту.

Приклад:
1. Ви повинні написати назву глави. Далі ви повинні написати (якщо з підручника) то параграф і сторінка. Але, якщо немає, то підзаголовки.

  • Петро 1
  • Реформи
  • Зовнішня / внутрішня політика

І так до списків, висновків

  • Списки літератури … Стор. 26.
  • Висновок … Стор. 30

Так само якщо вас попросили написати короткий зміст. Те значить, ви повинні прибрати всі підзаголовки.

Як писати введення в рефераті

Це так само досить важлива частина, а тим більше вона повинна містити дуже цікаву інформацію, а також мати маленький відсоток води і бути більш інформативною.

  • Ви повинні написати з великої літери або всіма великими літерами слово «Введення».
  • Слово «Введення» має стояти посередині вашого документа.
  • Далі ви повинні відредагувати текст, його написання. Розмір і т.д. (Глава вимоги до роботи).
  • Ви обов’язково напишіть текст вашої роботи, а також його актуальність. Читача має зацікавити, і він повинен зрозуміти, що обрана вами тема цікава і індивідуальна.
  • Не забувайте! Обсяг цього тексту в середньому повністю написана сторінка, максимум 1,5 сторінка.

Оформлення основної частини реферату

Ця частина (Основна частина реферату) повинна складатися максимум з 10-16 сторінок.

Оформлення: вам потрібно написати номер глави, теми і якщо є параграф або назви підзаголовка.

 Зміст: пишіть акуратно і дотримуйтесь орфографію і пунктуацію. Тому, коли ви закінчите текст, перевірте його на помилки в тексті, а також пунктуацію.

І не забудьте зробити до кожного підзаголовку, свої власні висновки або думку. Воно дуже важливо для реферату. І за висновок (думку) вам можуть дати додатковий бал.

Що потрібно писати у висновку реферату

Найкраще це відповідь на питання і висновок своїми словами. Якщо у вас є, своя власна думка напишіть його. А також не слід дивитися схожі висновки, а якщо ви і подивіться, то сформулюйте його своїми словами. Не відходьте від теми! І намагайтеся закінчити все досить великим підсумком (середній розмір 3-4 пропозиції).

Оформлення списку літератури в рефераті

Цю назву ви повинні написати посередині листа, з великої літери.

Далі напишіть все джерела, з яких ви брали інформацію, якщо це сайт, то залиште його назву і посилання, якщо книга, то автора і самоназва. Напишіть все в стовпчик і пронумеруйте.

Сподіваюся, ми вам допомогли, і ви напишіть або вже написали реферат на позитивну оцінку. Реферат, взагалі досить нелегка тема, і робити її треба уважно, а не «наполовину».

Намагайтеся і у вас все вийде!

zrazok.info

Как правильно написать реферат – Освіта.UA

Реферат считается незначительной студенческой работой по сравнению с курсовыми или дипломными трудами. Поэтому и внимания его написанию мы уделяем меньше и зачастую не заботимся об оригинальности текста и стройности композиции

Реферат считается незначительной студенческой работой по сравнению с курсовыми или дипломными трудами. Поэтому и внимания его написанию мы уделяем меньше и зачастую не заботимся об оригинальности текста и стройности композиции. Тем не менее, написание реферата — неотъемлемая часть учебного процесса. Работая над ним, мы в первую очередь формируем навыки для создания более серьезных работ. Именно поэтому написать реферат качественно нужно уметь.

Что такое реферат?

Перед тем, как рассмотреть этапы написания грамотного добротного реферата, давайте выясним, что же скрывается за этим словом.

Слово «реферат» произошло от латинского «докладывать», «сообщать». В «Словаре методических терминов» Э. Г. Азимова реферат определяется как вид письменного сообщения, изложение основных мыслей сообщения, объединенных одной темой, их систематизация, обобщение и оценка.

     

То есть, в реферате не должны копироваться слово в слово книги и статьи, ведь он не является конспектом. Исходя из того, что в реферате важна систематизация информации, в нем не может быть только один источник, иначе это будет доклад. И наконец, реферат призван обобщать полученный из источников материал, а не обозревать сами книги.

Целью написания реферата служит более глубокое понимание темы и запоминание полезной информации. Кроме того, когда мы работаем над рефератом, у нас вырабатываются навыки организованности и целеустремленности, что полезно не только в учебе.

Выбираем тему

Теперь давайте сформулируем тему. Иногда преподаватель дает ее конкретно вам, иногда предлагает выбрать из большого списка тем, а иногда оставляет за вами полную свободу выбора, лишь бы реферат был в рамках программы изучаемого курса. При выборе темы главное — руководствоваться собственной заинтересованностью. Если тема близка и интересна, написание реферата по ней будет идти быстро и с удовольствием, даже если по сути своей она глубже и сложнее других.

Также следует учесть наличие литературы. Если есть время подумать, лучше отметить для себя две-три темы (не больше) и поискать уже существующие наработки исследователей. На какую тему будет много качественного материала, ту и выбирайте.

Подбираем материал

Теперь остановимся подробнее на подборе материала.

Самый современный и «ленивый» способ подбора литературы — Интернет. Для поиска информации входим на сайт одного из признанных поисковиков, таких, как Yandex, Google, Rambler и другие, и водим ключевые слова по нашей теме. Лучше всего искать не просто любую информацию на данную тему, а электронные версии учебников и научных статей. В этом случае информация будет достоверной и действительно научной. Все найденные в Интернете статьи и разделы книг следует сохранять в одной папке, четко называя каждый источник, хоть соблазн побыстрее скопировать и лишь бы как сохранить и велик. Это в дальнейшем сэкономит время при поиске нужного тезиса.

Не стоит пренебрегать библиотекой, ведь зачастую именно там возможно найти основной материал, а информация из всемирной паутины станет вспомогательной. Кроме книг желательно использовать периодические издания. Важно, чтобы информация была актуальной, а учебники — современные. По мере освоения темы и набора нужной информации, начинает формироваться условный план реферата. Когда весь материал подобран, приступаем непосредственно к написанию.

Структура реферата

Объем реферата обычно составляет 7-15 страниц, в редких случаях до 20. Стандартный реферат традиционно состоит из нескольких частей:

  • титульный лист;
  • оглавление или план;
  • введение;
  • основная часть;
  • заключение;
  • список использованной литературы.

Рассмотрим подробнее каждую из частей.

Титульный лист. При оформлении титульного листа учитываются лишь требования вашего учебного заведения, ведь форма может разниться. Чтобы потом не переделывать, лучше заранее попросить образец оформления у своего преподавателя. Оформлять титульный лист нужно предельно внимательно, чтобы не было опечаток. Если внутри работы ошибки и опечатки вполне могут остаться незамеченными, то «лицо» реферата должно быть безукоризненным. Номер страницы на титульном листе не ставится.

Оглавление к реферату содержит перечень глав, подглав и номера страниц к ним. Часто вместо оглавления, требуют написать план. План может быть простым, когда требуется пронумерованным списком перечислить название параграфов реферата, и составным, когда помимо параграфов указывают и их подпункты.

Введение. Оно может состоять из одного абзаца, а может занимать страницу-полторы. Главная его цель — ввести читателя в суть проблемы. Во введении обосновывается выбор темы (чем она важна), ее актуальность. Очерчиваем цели и задачи работы. Если это необходимо, делаем краткий обзор использованных источников. Если изначально написать введение не получилось, это можно сделать после написания заключения, когда все мысли систематизированы и получили окончательное оформление.

Основная часть. Перед тем, как приступить к написанию основной части, необходимо определиться с названиями глав и параграфов. Далее следует выстроить цепочку изложения, чтобы не нарушить последовательности мыслей и не отступить от заданной темы. Максимально освещайте главные аспекты, в основной части реферата нужно изложить основные концепции, изложенные в источниках. Обязательно ссылайтесь на автора, если используете цитаты: это показатель вашей научной «подкованности». При цитировании оформляются ссылки. Существует несколько вариантов их оформления, например, сноски могут выноситься в конец страницы, а могут указываться кратко в квадратных скобках: номер источника в списке литературы и выходную страницу цитаты ([10, с. 355]), поэтому уточнить их оформление лучше заранее.

Заключение. В заключении в краткой форме приводятся общие выводы по главной теме, а также излагается собственный взгляд на проблему и ее решение.

Список использованной литературы, или библиография — это систематизированное составление списка использованных источников. Иными словами, те сведения, по которым даже посторонний человек сможет отыскать конкретную книгу. Список составляется в алфавитном порядке на последней странице реферата и имеет четкие правила.

Книги оформляются так:

№ п/п Автор(ы). Заглавие. — Место издания: Издательство, год издания. — Страницы.

Периодика:

Автор(ы). Заглавие //Название журнала (газеты). — Год. — Номер. — Страницы статьи.

Теперь, когда реферат написан, внимательно перечитайте его два-три раза и убедитесь, что логика изложения не нарушена. Если вы ничего не упустили и правильно оформили свою работу — будьте уверены, ваши старания не останутся без внимания, и реферат будет оценен на «отлично»!

Освіта.ua
09.10.2009

osvita.ua

Правила оформлення робіт

Загальні правила оформлення робіт

Кваліфікаційна робота оформлюється на одній стороні аркуша паперу формату А4 (210*297 мм). За необхідності допускається використання аркушів формату А3 (297*420 мм).

Роботу друкують на одному боці аркуша білого паперу. Роботу друкують через 1,5 інтервали шрифтом Times New Roman 14 pt .

Текст роботи друкують, дотримуючись таких розмірів берегів: лівий — 30 мм, верхній — 20 мм, правий — не менше 10 мм і нижній — 25 мм.

Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту роботи і дорівнювати 1,25 см.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше, ніж три інтервали.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, у нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Кваліфікаційна робота має містити (в зазначеній послідовності): титульний аркуш, завдання, реферат, зміст, матеріал роботи, список літератури і додатки.

 

Титульний аркуш

Титульний аркуш випускної роботи (кваліфікаційного рівня бакалавр) має бути підписано студентом, науковим керівником, завідувачем кафедри.

Титульний аркуш дипломної роботи (кваліфікаційного рівня спеціаліст) або кваліфікаційної магістерської роботи має бути підписано студентом, науковим керівником, консультантами з охорони праці та нормо контролю, завідувачем кафедри.

Приклади оформлення титульних аркушів:

Очна форма навчання: 

Бакалавр

Магістр

Заочна форма навчання: 

Бакалавр

Магістр

Завдання

Бланк завдання має затверджений кафедрою форму і містить інформацію про тему роботи, її виконавця, основні етапи та строки їх виконання.

Приклади оформлення завдання:

Очна форма навчання: 

Бакалавр

Магістр

Заочна форма навчання: 

Бакалавр

Магістр

Реферат

Реферат висвітлює основний зміст виконаної роботи. Його слід складати за наступною схемою: відомості щодо обсягу кваліфікаційної роботи — кількість сторінок, ілюстрацій, таблиць, додатків; кількість використаних першоджерел, далі — текст реферату та список ключових слів. Перелік ключових слів має характеризувати основний зміст роботи та складатися з 5-15 слів, що їх записано у рядок через кому. Ключовим називається слово (іменник у називному відмінку або словосполучення, яке його містить), що виражає окреме поняття, суттєве для розкриття змісту тексту даної роботи.

Приклад оформлення реферату: 

Реферат

 

Зміст

Зміст кваліфікаційної роботи має містити перелік всіх заголовків розділів, підрозділів та додатків, що містяться в тексті, із зазначенням номера сторінки початку відповідного матеріалу

Приклад оформлення змісту:

Зміст

Титульний лист, завдання та реферат не нумерують.

Матеріали роботи

Зазвичай кваліфікаційна робота складається з таких розділів: вступ, трьох основних розділів та висновку.

Вступ (не більше 2 сторінок) розкриває сутність проблеми, що розглядаються в роботі, її значущість, обґрунтування необхідності проведення дослідження тощо.

Перший розділ містить огляд існуючих рішень, за результатами якого формулюється (у вигляді останнього підрозділу даного розділу) постановка задачі та основні завдання необхідні для її виконання.

Другий розділ містить інформацію про метод рішення проблеми. Як окремі підрозділи виділяються: основні положення, визначення та концепція методу; математичні моделі; критерії.

Третій розділ містить опис основних етапів проектування і реалізації інформаційного і програмного забезпечення, що було розроблено студентом для розв’язання поставленої задачі. Як окремі підрозділи виділяють: формування вхідних даних; алгоритми, що були розроблені; короткий опис програмної реалізації; аналіз результатів роботи програми.

Висновок містить стисле викладення теоретичних і практичних результатів, отриманих автором роботи особисто в ході дослідження, а також обґрунтування перспектив проведення подальших досліджень у даній галузі (Посилання на інших авторів, їх цитування, а також наведення загальновідомих істин не допускаються).

Шаблон оформлення роботи:

Шаблон 

Нумерація матеріалів тексту і сторінок

Розділи та підрозділи роботи повинні мати заголовки.

Пункти та підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних частин роботи і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка та друкувати великими літерами без крапки у кінці, не підкреслюючи.

Наприклад,

1 ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОГЛЯД

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів роботи слід починати з абзацного відступу і друкувати малими літерами (крім першої великої) не підкреслюючи, без крапки у кінці. Перенесення слів у заголовку розділу не дозволяється. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Наприклад,

1.1 Елементи теорії систем 

Новий розділ та кожну структурну частину треба починати з нової сторінки.

Назви установ, організацій, фірм, програмних засобів, прізвища, та інші власні назви у тексті роботи наводять мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви й наводити назви організацій у перекладі на мову роботи, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.

Розділи та підрозділи роботи слід нумерувати арабськими цифрами. Розділи повинні мати порядкову нумерацію у межах викладення суті роботи, їх позначають арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2 і т. д.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію у межах кожного розділу. Номер підрозділу складають із номера розділу та порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 2.3 (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж порядку йде заголовок підрозділу.

Наведення переліків

Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру з дужкою, або, не нумеруючи — дефіс (—) це, так званий, перший рівень деталізації.  Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації). Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами, а другого — з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня. Приклад,

В органiзацiї є:

  1. склад:
    1. матерiалiв;
    2. готової продукцiї;
  2. вiддiл реалiзацiї.

Загальні правила цитування та посилання на різні елементи

Текст роботи може включати:

—         посилання, відзначені лапками та індексом посилання на джерело з точними вихідними даними;

—         посилання, переказані власними словами автора роботи (без лапок), але проіндексовані також, з вказівкою джерела.

Цитування повинно бути повним, допускається пропуск слів, речень, абзаців без перекручення авторського тексту. Випущений текст позначається трьома крапками. Розділовий знак, який стояв перед пропущеним знаком, не зберігається.

Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело. При непрямому цитуванні (переказі) слід бути гранично точним у викладанні думок автора і давати відповідні посилання на джерело.

Посилання у тексті роботи на джерело слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «… у працях [1-3, 5] …».

Якщо використовують відомості, матеріали з джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі. Рекомендується в основному тексті давати посилання на особисті наукові праці (якщо вони є).

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, додатки зазначають їх номери. Наприклад: «… у розділі 3 …», «… дивись 2.3 …», «… відповідно до 1.2.3 …».

Посилання на формули вказують порядковим номером формули чи рівняння у круглих дужках, наприклад, «… за формулою (2.1)…».

За необхідності посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «… на рис. 1.2 …» або «… як це показано на рис. 1.2».

На всі таблиці роботи повинні бути посилання у тексті, при цьому слово «таблиця» у тексті пишуть повністю наприклад, «… у таблиці 1.2 …». При повторному посиланні на таблиці та ілюстрації потрібно вказувати скорочено слово «дивись», наприклад, «… див. таблицю 1.3 …» чи «…див. рисунок 1.2 …».

Розміщення ілюстрацій

Ілюстрації (блок-схеми, схеми, графіки, діаграми, фотознімки, рисунки) разом з їх назвами слід розміщувати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у роботі. Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок роботи. Рисунок або схему, розміри яких більше формату А4, враховують як одну сторінку. Листи більшого формату розміщують у кінці роботи після висновків чи рекомендацій (якщо вони є) у тому порядку, в якому вони згадуються у тексті. Рисунки, графіки, схеми, блок-схеми, діаграми, розміщені у роботі, мають відповідати вимогам стандартів «Єдиної системи програмної документації». Ілюстрації нумерують арабськими цифрами без знаку № порядковою нумерацією у межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складають з номера розділу та порядкового номера ілюстрації у цьому розділі, відокремлених крапкою. наприклад, «… Рисунок 1.2 …» — другий рисунок першого розділу. Назва ілюстрації може бути під нею, після слова «Рисунок» та номера, наприклад, «Рисунок 3.2 — Схема передачі інформації». Якщо ілюстрації створені не автором роботи, необхідно при поданні їх у роботі дотримуватись вимог чинного законодавства про авторські права.

Оформлення таблиць

Таблиці слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Таблицю розташовують таким чином, щоб було зручно її читати без повороту переплетеного блоку роботи (чи з поворотом за годинниковою стрілкою).

З нового рядка пишуть слово «Таблиця» з великої літери, після чого вказують порядковий номер. Таблиці нумерують арабськими цифрами порядковою нумерацією у межах розділу, за винятком таблиць, наведених у додатках. Номер таблиці складають з номера розділу та порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, «…Таблиця 1.2 …» — друга таблиця першого розділу. Якщо у роботі одна таблиця, її нумерують згідно з вимогами. Таблиця може мати заголовок, який друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують за таблицею після її номера. Наприклад,

Таблиця 1.2 Пріоритетність проведення змін у процесах




Процеси

Оціночний показник

Управління інформаційними ресурсами

6,28

Створення продукту

5,57

Назва має бути стислою та відбивати зміст таблиці.  Таблицю з великою кількістю рядків необхідно переносити на наступну сторінку.

При поділі таблиці на частини допускається її заголовок або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці. Слово «Таблиця 1.2» та її назву вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці 1.2» із зазначенням номера таблиці. Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки — з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком.

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині.

Слово, що повторюється в якійсь графі, можна заміняти лапками, два та більше слів при першому повторенні заміняють словом «Те ж», а далі — лапками. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

На всі таблиці повинні бути посилання у тексті роботи.

Написання формул та рівнянь

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у тексті. Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Формули та рівняння у роботі (за винятком формул та рівнянь, наведених у додатках) нумерують порядковою нумерацією арабськими цифрами у межах розділу. Номер формули або рівняння складають з номера розділу та порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою. Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння у круглих дужках у крайньому правому положенні на рядку, наприклад, (3.1) (перша формула третього розділу).

Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об’єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і звернене в сторону номера.

Формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, що йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта можна давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.

Розташування додатків

Додатки слід оформлювати як продовження роботи на його наступних сторінках, розташовуючи их за списком літератури в порядку появи посилань на них у тексті роботи. Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додатки повинні мати спільну з рештою звіту наскрізну нумерацію сторінок.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований у горі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковане слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, «Додаток А», «Додаток Б» і т. д.

Текст додатка за необхідності можна розділити на підрозділи, які слід нумерувати арабськими цифрами у межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад, «А.2» (другий розділ додатку А), «Г3.1» (підрозділ 3.1 додатку Г) і т. д.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, розміщені у тексті додатку, слід нумерувати арабськими цифрами у межах кожного додатка, наприклад, «Рисунок Г.2» — другий рисунок додатку Г; «Таблиця А.2» — друга таблиця додатку А, «формула (А.1)» — перша формула додатку А. В посиланнях у тексті додатку на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: «… на рисунку А.2 …», «… у таблиці А.1 …», «… за формулою (А.3) …».

Переліки, примітки у тексті додатку оформлюють і нумерують як і в основній частині.

Джерела, що цитують тільки у додатках, повинні розглядатись незалежно від тих, які цитують в основній частині роботи, і повинні бути перелічені наприкінці кожного додатку в переліку посилань (СПИСОК ЛIТЕРАТУРИ). Форма цитування, правила складання переліку посилань повинні бути аналогічними прийнятим в основній частині роботи.

Оформлення списку літератури

При оформленні списку літератури використовується (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання»)

Приклад оформлення списку літератури: тут 

Рецензування

Для кваліфікаційних робіт рівня магістр/спеціаліст виконується зовнішнє рецензування. Для проходження рецензування необхідно мати роздрукований і підшитий варіант диплому, направлення на зовнішнє рецензування (видається секретарем кафедри) та бланк рецензії.

Приклад: тут  

cs.sumdu.edu.ua

реферат зразок

РЕФЕРАТ

Дипломна
робота –
89 стор.,
82
джерела,
3 додатки.

Об’єкт
дослідження
:
в даній роботі має стати процес
актуалізації гамлетівського дискурсу
в сучасній літературі.

Мета
роботи:
визначення шляхів, форм та механізмів
оприявнення гамлетівського сюжету в
літературі ІІ половини ХХ – початку
ХХІ сторіччя.

Теоретико-методологічні
засади:

ключові положення теорії дискурсу, які
розроблених в лінгвістиці (П. Серіо, Е.
Бенвеніст, Н. Арутюнова, Е. Істгоуп та
ін.) та літературознавстві (П. де Ман, В.
Тюпа, Т. Михед,
І. Папуша та ін.).

Отримані
результати
:
серед літературних проекцій “Гамлета”
виокремлюються два типи – текстоцентричні
(В.Гілберт, Т.Стоппард, Б.Акунін та ін.)
та контекстуальні (М.Хейг, Д.Вроблевські
та ін.). Найбільш репрезентативним в
плані дослідження літературної складової
гамлетівського дискурсу є аналіз
контекстуальних проекцій, адже саме в
таких творах найбільш повно реалізується
весь широкий спектр інструментів
художнього осмислення канонічного
сюжету. Діапазон таких стратегій
варіюється від повної деконструкції
до апропріації. До засобів креативної
інтерпретації Шекспірової трагедії
правомірно віднести зсув оповідного
центру і перенесення фокусу читацької
уваги на другорядних дійових осіб,
конструювання нового сюжету з наявних
фабульних блоків, домислення і дописування
(як шляхи прояснення затемнених моментів),
редукування тексту за селективним
принципом (яке незрідка орієнтоване на
підтримання чи навпаки деконструкцію
стереотипізованої візії трагедії).

Ключові
слова
:
метатекст, літературна проекція, Гамлет,
Шекспір, метафікційність, металітературність,
інтертекстуальність. (до 10 одиниць)

studfiles.net

Вимоги до оформлення реферату правила оформлення списку використаних джерел критерії оцінювання рефератів додатки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ ОСВІТНІХ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Павленко М.П.

АДМІНІСТРУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ В КОМП’ЮТЕРНИХ

СИСТЕМАХ І МЕРЕЖАХ

Зміст індивідуальної роботи студентів

Бердянськ

Зміст

Вступ

МЕТА І ЗАВДАННЯ НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ

ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТУ

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕФЕРАТІВ

ДОДАТКИ

Додаток А. Зразок оформлення титульної сторінки реферату

Додаток Б. Зразок плану реферату

Додаток В. Зразки оформлення використаних джерел

Додаток Д. Орієнтовний перелік тем рефератів

ВСТУП

В системі вищої інженерно-педагогічної освіти, враховуючи тенденції розвитку та зростання якості навчального процесу (диференціація, індивідуалізація, спеціалізація, безперервність, наступність тощо), актуальним є індивідуально-орієнтований підхід в організації навчання студентів, що визначено нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. За цих умов реферат, як одна із форм індивідуального завдання, є складовою програми підготовки з дисципліни «Адміністрування інформації в комп’ютерних системах і мережах».

Метою письмової роботи є підготовка студентами аналітичних та узагальнюючих матеріалів з питань з комп’ютерних мереж, мережевих протоколів, маршрутизації, адресації, каналів передачі даних.

Готуючи реферат, студенти повинні отримати навички опрацьовування літератури, складання плану і розкриття його з використанням нормативного та практичного матеріалу, особистого досвіду тощо.

Реферат має містити аналітичні дані щодо специфіки використання та впровадження мережевих технологій, статистичні показники та пропозиції щодо удосконалення програмних та апаратних компонентів, вибір оптимальних мережевих компонентів, проблемні питання функціонування комп’ютерних мереж.

При написанні реферату студенти повинні враховувати, що ця форма письмової роботи базується на аналізі практичної діяльності та реферуванні літературних джерел з обраної тематики, призначена для поточного або підсумкового закріплення навчального матеріалу та контролю знань і навичок, набутих студентами в процесі навчання мережевим технологіям. Виклад матеріалу в рефераті повинен мати практичну спрямованість та зорієнтованість на аналіз практики, здобуття та систематизацію знань студентів. При написанні реферату слухач повинен не лише опрацьовувати матеріал з обраної теми, але й проявивши творчий підхід, зробити спробу узагальнити отриманий досвід, визначити шляхи вирішення питань, що досліджується.

Методичні вказівки містить детальні рекомендації з написання рефератів, а також правила їх оформлення. У додатках містяться орієнтири у виборі тематики, зразки титульних аркушів та бібліографії.

МЕТА І ЗАВДАННЯ НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ

Реферат є формою закріплення й контролю знань та навичок, набутих студентами в процесі їх практичної навчальної діяльності з дисципліни «Адміністрування інформації в комп’ютерних системах і мережах».

Метою написання реферату є підтвердження рівня опанування студентами основних положень з обраної тематики, демонстрація знання відповідної літератури, вміння аналізувати матеріал, робити узагальнення та самостійні висновки. Реферат повинен передбачати розкриття конкретного теми змістового модуля, мати прикладний характер та практичну спрямованість.

Завданнями написання реферату є:

— вивчення стану розробки обраної проблеми в літературі та публікаціях;

— розгляд у контексті обраної теми практики й підходів до розв’язання конкретних завдань;

— вивчення відповідних інформаційних та статистичних даних, що стосуються теми реферату та їх аналітична обробка;

— логічний, аргументований виклад матеріалу, узагальнення досвіду;

— розробка та обґрунтування пропозицій щодо поліпшення роботи в тій чи іншій сфері діяльності, визначеній темою реферату.

Тема реферату обирається слухачем самостійно, виходячи із запропонованого переліку. Вона має відповідати потребам сучасного суспільства, базуватися на прагненні фахівців впровадити в практику власні пропозиції.

Окрім запропонованих, студенти можуть самостійно визначати тему реферату, враховуючи актуальність проблеми дослідження.

Реферати готуються студентами самостійно і, у разі потреби, доводяться до готовності протягом декількох днів.

При необхідності студенти можуть отримати консультативно-методичну допомогу викладачів щодо остаточного формулювання теми реферату, його плану, залучення джерел та літератури тощо. Оформивши реферат належним чином, студенти здають його викладачу для перевірки.

ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ

Актуальність теми визначається проблематикою дисципліни і має базуватися на аналізі наукової літератури й практики діяльності. Орієнтири у виборі тем для різних напрямів підвищення кваліфікації містяться у додатку Д.

Науково-теоретичний рівень реферату досягається за рахунок ретельного аналізу питання, що досліджується, з урахуванням сучасного розвитку науки, техніки, економіки, теоретичних узагальнень, оперування об’єктивною та раціональною аргументацією, наведення характерних прикладів, доказових фактів тощо.

Практична спрямованість. Тема реферату повинна бути спрямована на практику вирішення актуальних проблем функціонування комп’ютерних мереж. Теоретичний матеріал необхідно підкріплювати аналізом практичної діяльності з предмету дисципліни. Це дозволить забезпечити прикладний характер роботи, більш повно використовувати практичний досвід студента.

Структура. Матеріал наукової праці розподіляється рівномірно у відповідності до плану реферату: вступ, основна частина, висновки, список літератури, додатки (схеми, таблиці, зразки документів). Стиль викладення матеріалу має бути науково-діловим.

У вступі мають бути обґрунтовані актуальність та практичне значення обраної теми реферату, визначені мета та завдання роботи.

В основній частині розкривається тема реферату шляхом висвітлення основних питань. При цьому необхідно зосередити увагу на науково-теоретичному аналізі поставлених питань в літературі з висновками щодо їх теоретичної та практичної значущості. З цією метою варто залучити практичний матеріал.

У висновках необхідно сформулювати: а) науково-теоретичні та практичні підсумки проведеного аналізу за проблематикою реферату; б) теоретичні та практичні рекомендації, що випливають з проведеного аналізу. Вони мають логічно пов’язуватися із змістом викладеного матеріалу.

Список літератури містить використані джерела та публікації. Правила оформлення дивіться у додатку В.

Додатки. Такими можуть бути документи, матеріали, що розкривають зміст реферату, методичні розробки, результати досліджень, а також таблиці, статистичні дані, діаграми, на які студент посилається в тексті реферату тощо.

Застереження: не слід давати в додатках документи, законодавчі чи нормативні акти, які офіційно надруковані. Такі документи мають бути вказані в списку використаних джерел.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТУ

Планування та стиль. Обсяг реферативної роботи має складати 10-15 сторінок. Реферат має бути акуратно написаний від руки чи надрукований з дотриманням стилістичних і граматичних норм. Сторінки мають бути пронумеровані. У тексті обов’язково вказуються посилання на літературу та інші джерела, що використовувалися при підготовці реферату. Титульний лист та план оформлюються відповідно до додатків А та Б.

Текст реферату викладається державною мовою на стандартних аркушах формату А4.

Робота друкується 14 шрифтом Times New Roman через 1,5 інтервали з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення.

Скорочення слів та словосполучень мають відповідати чинним стандартам з бібліотечної та видавничої справи (наприклад: Бердянський державний педагогічний університет (БДПУ).

Розділи та підрозділи мають містити заголовки, які належить точно відтворювати у змісті. Заголовки розділів, як правило, розміщують посередині рядка. Назви розділів друкують великими літерами без розділових знаків у кінці, без підкреслень. Заголовки розділів слід починати з належного відступу.

Абзацний відступ має бути однаковим у всьому тексті і дорівнювати 1,27 см.

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенос слів у заголовках розділів слід уникати. Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом, при друкованому виготовленні письмової роботи, повинна становити один рядок.

Нумерація сторінок повинна бути наскрізною. Порядковий номер сторінки позначають арабською цифрою і проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки чи рисок.

Титульний аркуш включається до загальної нумерації сторінок письмової роботи, але номер сторінки на титульному аркуші не проставляють. Розділи слід нумерувати також арабськими цифрами.

При використанні літературних джерел в тексті письмової роботи повинні вказуватися посилань на них, у квадратних дужках вказується порядковий номер посилання у списку літератури та конкретна сторінка, наводиться цитата, точні цифри, дані, наприклад [3, с. 17].

Ілюстративний матеріал – малюнки, графіки, схеми тощо слід розміщувати безпосередньо після першого посилання на нього в тексті. Якщо графік, схема, таблиця не поміщаються на сторінці, де є посилання, їх подають на наступній сторінці. На кожний ілюстративний матеріал мають бути посилання в тексті.

Ілюстрації нумерують арабськими цифрами в кожному розділі окремо. Схеми та таблиці повинні мати тематичні заголовки, а рисунки – підписи. Наприклад: “Таблиця 2.1. Динаміка зростання…”.

Зазвичай, до додатків відносять матеріали, включення яких до основної частини може обтяжувати текст і перешкоджати цілісному сприйманню письмової роботи. Кожний додаток має бути пронумерованим та мати назву, яку розміщують посередині рядка. Саме так у додатку наводяться зразки оформлення титульного аркуша (Додаток А) і зразок оформлення списку використаної літератури (Додаток В).

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Список використаної літератури подається відповідно до структури роботи, після тексту та додатків.

Формуючи список використаної літератури, слід дотримуватися таких правил.

1. Першими у списку подаються законодавчі та інші нормативні документи: Конституція України; кодекси, закони України; укази Президента України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України та ін.

Решту літературних джерел розміщують відповідно в алфавітному порядку прізвищ авторів чи перших слів назв, якщо автори не вказані.

У разі наявності літературних джерел з однаковими прізвищами, їх розміщують в алфавітному порядку з огляду на ініціали, а праці одного автора – за алфавітом заголовків його видань чи у відповідності з хронологією видання. Слід враховувати, що іншомовні джерела та література не підлягають перекладу, а подаються мовою оригіналу.

4. Бібліографічний опис літературних джерел (монографій, книг, брошур) cкладається у відповідності до «ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

Приклади оформлення бібліографічного списку подано в додатку В.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕФЕРАТІВ

Кожний реферат оцінюється, виходячи з аналізу сукупності таких критеріїв:

1Актуальність теми.

2. План реферату має системно розкривати обрану тему.

3. Зміст реферату має передбачати розкриття положень теорії і практики дисципліни.

4. Особистий внесок оцінюється із наявності власних аналітичних висновків та конкретних пропозицій студента.

5. Використані джерела, тобто наявність достатньої кількості сучасних нормативних і наукових джерел.

ДОДАТКИ

Додаток А

Зразок оформлення титульної сторінки реферату

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ ОСВІТНІХ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

РЕФЕРАТ

на тему________________________________________________________

________________________________________________________

Студент ______________________

група_________________________

Перевірив

______________________________

Бердянськ – 2011

Додаток Б

ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ПЛАНУ РЕФЕРАТУ

ОРГАНІЗАЦІЯ ВІРТУАЛЬНИХ ПРИВАТНИХ МЕРЕЖ ДЛЯ ДОСТУПУ ДО КОРПОРАТИВНОЇ МЕРЕЖІ

План

Вступ 3

1. Особливості функціонування протоколів реалізації віртуальних приватних мереж 7

2. Шляхи провадження та використання VPN у корпоративних мережах 10

Висновки 12

Список використаної літератури 14

Додатки 15

Додаток В

ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ

бІблІографІЧного опису у списку

джерел, Який наводЯть у Рефераті


Характеристика джерела

Приклад оформлення

Книги:

Один автор


  1. Василій Великий. Гомілії / Василій Великий ; [пер. з давньогрец. Л. Звонська]. — Львів : Свічадо, 2006. — 307 с. — (Джерела християнського Сходу. Золотий вік патристики ІV—V ст. ; № 14).

  2. Коренівський Д. Г. Дестабілізуючий ефект параметричного білого шуму в неперервних та дискретних динамічних системах / Коренівський Д. Г. — К. : Ін-т математики, 2006. — 111 с. — (Математика та її застосування) (Праці / Ін-т математики НАН України ; т. 59).

  3. Матюх Н. Д. Що дорожче срібла-золота / Наталія Дмитрівна Матюх. — К. : Асамблея діл. кіл : Ін-т соц. іміджмейкінгу, 2006. — 311 с. — (Ювеліри України ; т. 1).

  4. Шкляр В. Елементал : [роман] / Василь Шкляр. — Львів : Кальварія, 2005. — 196, [1] с. — (Першотвір).

Два автори

  1. Матяш І. Б. Діяльність Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Угорщині : історія, спогади, арх. док. / І. Матяш, Ю. Мушка. — К. : Києво-Могилян. акад., 2005. — 397, [1] с. — (Бібліотека наукового щорічника «Україна дипломатична» ; вип. 1).

  2. Ромовська З. В. Сімейне законодавство України / З. В. Ромовська, Ю. В. Черняк. — К. : Прецедент, 2006. — 93 с. — (Юридична бібліотека. Бібліотека адвоката) (Матеріали до складання кваліфікаційних іспитів для отримання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ; вип. 11).

  3. Суберляк О. В. Технологія переробки полімерних та композиційних матеріалів : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. В. Суберляк, П. І. Баштанник. — Львів : Растр-7, 2007. — 375 с.

Три автори

  1. Акофф Р. Л. Идеализированное проектирование: как предотвратить завтрашний кризис сегодня. Создание будущего организации / Акофф Р. Л., Магидсон Д., Эддисон Г. Д. ; пер. с англ. Ф. П. Тарасенко. — Днепропетровск : Баланс Бизнес Букс, 2007. — XLIII, 265 с.

Чотири автори

  1. Методика нормування ресурсів для виробництва продукції рослинництва / [ Вітвіцький В. В., Кисляченко М. Ф., Лобастов І. В., Нечипорук А. А.]. — К. : НДІ «Украгропромпродуктивність», 2006. — 106 с. — (Бібліотека спеціаліста АПК. Економічні нормативи).

  2. Механізація переробної галузі агропромислового комплексу : [підруч. для учнів проф.-техн. навч. закл.] / О. В. Гвоздєв, Ф. Ю. Ялпачик, Ю. П. Рогач, М. М. Сердюк. — К. : Вища освіта, 2006. — 478, [1] с. — (ПТО: Професійно-технічна освіта).

П’ять і більше авторів

  1. Психология менеджмента / [ Власов П. К., Липницкий А. В., Лущихина И. М. и др.] ; под ред. Г. С. Никифорова. — [3-е изд.]. — Х. : Гуманитар. центр, 2007. — 510 с.

  2. Формування здорового способу життя молоді : навч.-метод. посіб. для працівників соц. служб для сім’ї, дітей та молоді / [Т. В. Бондар, О. Г. Карпенко, Д. М. Дикова-Фаворська та ін.]. — К. : Укр. ін-т соц. дослідж., 2005. — 115 с. — (Серія «Формування здорового способу життя молоді» : у 14 кн., кн. 13).

Без автора

  1. Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря / [авт. тексту В. Клос]. — К. : Грані-Т, 2007. — 119 с. (Грані світу).

  2. Воскресіння мертвих : українська барокова драма : антологія / [упорядкув., ст., пер. і прим. В. О. Шевчук]. — К. : Грамота, 2007. — 638, [1] с.

  3. Тіло чи особистість? Жіноча тілесність у вибраній малій українській прозі та графіці кінця ХІХ — початку ХХ століття : [антологія / упоряд.: Л. Таран, О. Лагутенко]. — К. : Грані-Т, 2007. — 190, [1] с.

  4. Проблеми типологічної та квантитативної лексикології : [зб.наук.праць / наук. ред. Каліущенко В. та ін.]. — Чернівці : Рута, 2007. — 310 с.

Багатотомний документ

  1. Історія Національної академії наук України, 1941—1945 / [упоряд. Л. М. Яременко та ін.]. — К. : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2007— .— (Джерела з історії науки в Україні).

Ч. 2 : Додатки — 2007. — 573, [1] c.


  1. Межгосударственные стандарты : каталог в 6 т. / [сост. Ковалева И. В., Рубцова Е. Ю. ; ред. Иванов В. Л.]. — Львов : НТЦ «Леонорм-Стандарт», 2005— .— (Серия «Нормативная база предприятия»).

Т. 1. — 2005. — 277 с.


  1. Дарова А. Т. Неисповедимы пути Господни… : (Дочь врага народа) : трилогия / А. Дарова. — Одесса : Астропринт, 2006— .— (Сочинения : в 8 кн. / А. Дарова ; кн. 4).

  2. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права : Особенная часть : в 6 т. / Н. П. Кучерявенко. — Х. Право, 2002— .—

    Т. 4: Косвенные налоги. — 2007. — 534 с.

  3. Реабілітовані історією. Житомирська область : [у 7 т.]. — Житомир : Полісся, 2006— .— (Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією» : у 27 т. / голов. редкол.: Тронько П. Т. (голова) [та ін.]). Кн. 1 / [обл. редкол.: Синявська І. М. (голова) та ін.]. — 2006. — 721, [2] с.

  4. Бондаренко В. Г. Теорія ймовірностей і математична статистика. Ч.1 / В. Г. Бондаренко, І. Ю. Канівська, С. М. Парамонова. — К. : НТУУ «КПІ», 2006. — 125 с.

Матеріали конференцій, з’їздів

  1. Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу : матеріали Всеукр. конф. молодих учених-аграрників [«Молодь України і аграрна реформа»], (Харків, 11—13 жовт. 2000 р.) / М-во аграр. політики, Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. — Х. : Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва, 2000. — 167 с.

  2. Кібернетика в сучасних економічних процесах : зб. текстів виступів на республік. міжвуз. наук.-практ. конф. / Держкомстат України, Ін-т статистики, обліку та аудиту. — К. : ІСОА, 2002. — 147 с.

  3. Матеріали ІХ з’їзду Асоціації українських банків, 30 червня 2000 р. інформ. бюл. — К. : Асоц. укр. банків, 2000. — 117 с. — (Спецвип.: 10 років АУБ).

  4. Оцінка й обгрунтування продовження ресурсу елементів конструкцій : праці конф., 6—9 черв. 2000 р., Київ. Т. 2 / відп. Ред. В. Т. Трощенко. — К. : НАН України, Ін-т пробл. міцності, 2000. — С. 559—956, ХІІІ, [2] с. — (Ресурс 2000).

  5. Проблеми обчислювальної механіки і міцності конструкцій : зб. наук. праць / наук. ред. В. І. Моссаковський. — Дніпропетровськ : Навч. кн., 1999. — 215 с.

  6. Ризикологія в економіці та підприємництві : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 27-28 берез. 2001 р. / М-во освіти і науки України, Держ податк. адмін. України [та ін.]. — К. : КНЕУ : Акад. ДПС України, 2001. — 452 с.

Препринти

  1. Шиляев Б. А. Расчеты параметров радиационного повреждения материалов нейтронами источника ННЦ ХФТИ/ANL USA с подкритической сборкой, управляемой ускорителем электронов / Шиляев Б. А., Воеводин В. Н. — Х. ННЦ ХФТИ, 2006. — 19 с. — (Препринт / НАН Украины, Нац. науч. центр «Харьк. физ.-техн. ин-т» ; ХФТИ 2006-4).

  2. Панасюк М. І. Про точність визначення активності твердих радіоактивних відходів гамма-методами / Панасюк М. І., Скорбун А. Д., Сплошной Б. М. — Чорнобиль : Ін-т пробл. безпеки АЕС НАН України, 2006. — 7, [1] с. — (Препринт / НАН України, Ін-т пробл. безпеки АЕС ; 06-1).

Депоновані наукові праці

  1. Социологическое исследование малых групп населения / В. И. Иванов [и др.] ; М-во образования Рос. Федерации, Финансовая академия. – М., 2002. – 110 с. – Деп. в ВИНИТИ 13.06.02, № 145432.

  2. Разумовский, В. А. Управление маркетинговыми исследованиями в регионе / В. А. Разумовский, Д. А. Андреев. – М., 2002. – 210 с. – Деп. в ИНИОН Рос. акад. наук 15.02.02, № 139876.

Словники

  1. Географія : словник-довідник / [авт.-уклад. Ципін В. Л.]. — Х. : Халімон, 2006. — 175, [1] с.

  2. Тимошенко З. І. Болонський процес в дії : словник-довідник основ. термінів і понять з орг. навч. процесу у вищ. навч. закл. / З. І. Тимошенко, О. І. Тимошенко. — К. : Європ. ун-т, 2007. — 57 с.

  3. Українсько-німецький тематичний словник [уклад. Н. Яцко та ін.]. — К. : Карпенко, 2007. — 219 с.

  4. Європейський Союз : словник-довідник / [ред.-упоряд. М. Марченко]. — 2-ге вид., оновл. — К. : К.І.С., 2006. — 138 с.

Атласи

  1. Україна : екол.-геогр. атлас : присвяч. всесвіт. дню науки в ім’я миру та розвитку згідно з рішенням 31 сесії ген. конф. ЮНЕСКО / [наук. редкол.: С. С. Куруленко та ін.] ; Рада по вивч. продукт. сил України НАН України [та ін.]. — / [наук. редкол.: С. С. Куруленко та ін.]. — К. : Варта, 2006. — 217, [1] с.

  2. Анатомія пам’яті : атлас схем і рисунків провідних шляхів і структур нервової системи, що беруть участь у процесах пам’яті : посіб. для студ. та лікарів / О. Л. Дроздов, Л. А. Дзяк, В. О. Козлов, В. Д. Маковецький. — 2-ге вид., розшир. та доповн. — Дніпропетровськ : Пороги, 2005. — 218 с.

  3. Куерда Х. Атлас ботаніки / Хосе Куерда ; [пер. з ісп. В. Й. Шовкун]. — Х. : Ранок, 2005. — 96 с.

Законодавчі та нормативні документи

  1. Кримінально-процесуальний кодекс України : за станом на 1 груд. 2005 р. / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Парлам. вид-во, 2006. — 207 с. — (Бібліотека офіційних видань).

  2. Медична статистика статистика : зб. нормат. док. / упоряд. та голов. ред. В. М. Заболотько. — К. : МНІАЦ мед. статистики : Медінформ, 2006. — 459 с. — (Нормативні директивні правові документи).

  3. Експлуатація, порядок і терміни перевірки запобіжних пристроїв посудин, апаратів і трубопроводів теплових електростанцій : СОУ-Н ЕЕ 39.501:2007. — Офіц. вид. — К. : ГРІФРЕ : М-во палива та енергетики України, 2007. — VІ, 74 с. — (Нормативний документ Мінпаливенерго України. Інструкція).

Стандарти

  1. Графічні символи, що їх використовують на устаткуванні. Покажчик та огляд (ISO 7000:2004, IDT) : ДСТУ ISO 7000:2004. — [Чинний від 2006-01-01]. — К. : Держспоживстандарт України 2006. — ІV, 231 с. — (Національний стандарт України).

  2. Якість води. Словник термінів : ДСТУ ISO 6107-1:2004 — ДСТУ ISO 6107-9:2004. — [Чинний від 2005-04-01]. — К. : Держспоживстандарт України, 2006. — 181 с. — (Національні стандарти України).

  3. Вимоги щодо безпечності контрольно-вимірювального та лабораторного електричного устаткування. Частина 2-020. Додаткові вимоги до лабораторних центрифуг (EN 61010-2-020:1994, IDT) : ДСТУ EN 61010-2-020:2005. — [Чинний від 2007-01-01]. — К. : Держспоживстандарт України, 2007. — IV, 18 с. — (Національний стандарт України).

Каталоги

  1. Межгосударственные стандарты : каталог : в 6 т. / [сост. Ковалева И. В., Павлюкова В. А. ; ред. Иванов В. Л.]. — Львов : НТЦ «Леонорм-стандарт, 2006— . — (Серия «Нормативная база предприятия»).

    Т. 5. — 2007. — 264 с.

Т. 6. — 2007. — 277 с.


  1. Пам’ятки історії та мистецтва Львівської області : каталог-довідник / [авт.-упоряд. М. Зобків та ін.]. — Львів : Новий час, 2003. — 160 с.

  2. Університетська книга : осінь, 2003 : [каталог]. — [Суми : Унів. кн., 2003]. — 11 с.

  3. Горницкая И. П. Каталог растений для работ по фитодизайну / Горницкая И. П., Ткачук Л. П. — Донецк : Лебедь, 2005. — 228 с.

Бібліографічні показчики

  1. Куц О. С. Бібліографічний покажчик та анотації кандидатських дисертацій, захищених у спеціалізованій вченій раді Львівського державного університету фізичної культури у 2006 році / О. Куц, О. Вацеба. — Львів : Укр. технології, 2007. — 74 с.

  2. Систематизований покажчик матеріалів з кримінального права, опублікованих у Віснику Конституційного Суду України за 1997—2005 роки / [уклад. Кирись Б. О., Потлань О. С.]. — Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2006. — 11 с. — (Серія: Бібліографічні довідники ; вип. 2).

Дисертації

  1. Петров П.П. Активність молодих зірок сонячної маси: дис. … доктора фіз.-мат. наук : 01.03.02 / Петров Петро Петрович. – К., 2005. – 276 с.

Автореферати дисертацій

  1. Новосад І.Я. Технологічне забезпечення виготовлення секцій робочих органів гнучких гвинтових конвеєрів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 05.02.08 „Технологія машинобудування” / І. Я. Новосад. — Тернопіль, 2007. — 20, [1] с.

  2. Нгуен Ші Данг. Моделювання і прогнозування макроекономічних показників в системі підтримки прийняття рішень управління державними фінансами : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 05.13.06 „Автоматиз. системи упр. та прогрес. інформ. технології” / Нгуен Ші Данг. — К., 2007. — 20 с.

Авторські свідоцтва

1. А. с. 1007970 СССР, МКИ3 В 25 J 15/00. Устройство для захвата неориентированных деталей типа валов / В. С. Ваулин, В. Г. Кемайкин (СССР). – № 3360585/25–08 ; заявл. 23.11.81 ; опубл. 30.03.83, Бюл. № 12.

Патенти

1. Пат. 2187888 Российская Федерация, МПК7 H 04 В 1/38, Н 04 J 13/00. Приемопередающее устройство / Чугаева В.И.; заявитель и патентообладатель Воронеж. науч.-исслед. ин-т связи. – № 2000131736/09 ; заявл. 18.12.00 ; опубл. 20.08.02, Бюл. № 23 (II ч.).

Частина книги, періодичного, продовжуваного видання

  1. Козіна Ж. Л. Теоретичні основи і результати практичного застосування системного аналізу в наукових дослідженнях в області спортивних ігор / Ж. Л. Козіна // Теорія та методика фізичного виховання. — 2007. — № 6. — С. 15—18, 35—38.

  2. Гранчак Т. Інформаційно-аналітичні структури бібліотек в умовах демократичних перетворень / Тетяна Гранчак, Валерій Горовий // Бібліотечний вісник. — 2006. — № 6. — С. 14—17.

  3. Валькман Ю. Р. Моделирование НЕ-факторов — основа интеллектуализации компьютерных технологий / Ю. Р. Валькман, В. С. Быков, А. Ю. Рыхальский // Системні дослідження та інформаційні технології. — 2007. — № 1. — С. 39—61.

  4. Ма Шуін Проблеми психологічної підготовки в системі фізкультурної освіти / Ма Шуін // Теорія та методика фізичного виховання. — 2007. — № 5. — С. 12—14.

  5. Регіональні особливості смертності населення України / Л. А. Чепелевська, Р. О. Моісеєнко, Г. І. Баторшина [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. — 2007. — № 1. — С. 25—29.

  6. Валова І. Нові принципи угоди Базель ІІ / І. Валова ; пер. з англ. Н. М. Середи // Банки та банківські системи. — 2007. — Т. 2, № 2. — С. 13—20.

  7. Зеров М. Поетична діяльність Куліша // Українське письменство ХІХ ст. Від Куліша до Винниченка : (нариси з новітнього укр., письменства) : статті / Микола Зеров. — Дрогобич, 2007. — С. 245—291.

  8. Третьяк В. В. Возможности использования баз знаний для проектирования технологии взрывной штамповки / В. В. Третьяк, С. А. Стадник, Н. В. Калайтан // Современное состояние использования импульсных источников энергии в промышленности : междунар. науч.-техн. конф., 3-5 окт. 2007 г. : тезисы докл. — Х., 2007. — С. 33.

  9. Чорний Д. Міське самоврядування: тягарі проблем, принади цивілізації / Д. М. Чорний // По лівий бік Дніпра: проблеми модернізації міст України : (кінець XIX—початок XX ст. / Д. М. Чорний. — Х., 2007. — Розд. 3. — С. 137—202.

Електронні ресурси

  1. Богомольний Б. Р. Медицина екстремальних ситуацій [Електронний ресурс] ] : навч. посіб. для студ. мед. вузів III—IV рівнів акредитації / Б. Р. Богомольний, В. В. Кононенко, П. М. Чуєв. — 80 Min / 700 MB. — Одеса : Одес. мед. ун-т, 2003. — (Бібліотека студента-медика) — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM) ; 12 см. — Систем. вимоги: Pentium ; 32 Mb RAM ; Windows 95, 98, 2000, XP ; MS Word 97-2000.— Назва з контейнера.

  2. Розподіл населення найбільш численних національностей за статтю та віком, шлюбним станом, мовними ознаками та рівнем освіти [Електронний ресурс] : за даними Всеукр. перепису населення 2001 р. / Держ. ком. статистики України ; ред. О. Г. Осауленко. — К. : CD-вид-во «Інфодиск», 2004. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM) : кольор. ; 12 см. — (Всеукр. перепис населення, 2001). — Систем. вимоги: Pentium-266 ; 32 Mb RAM ; CD-ROM Windows 98/2000/NT/XP. — Назва з титул. екрану.

  3. Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси в науці, культурі та освіті : (підсумки 10-ї Міжнар. конф. „Крим-2003”) [Електронний ресурс] / Л. Й. Костенко, А. О. Чекмарьов, А. Г. Бровкін, І. А. Павлуша // Бібліотечний вісник — 2003. — № 4. — С. 43. — Режим доступу до журн. :

http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko.htm.

Додаток Д

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ТЕМ РЕФЕРАТІВ




Тематика індивідуальних завдань

Проблеми безпеки в Інтернет.

Основні поняття інформаційної безпеки.

Стандартні стеки комунікаційних протоколів.

Аналіз загроз безпеки інформаційних систем та мереж.

Протидія несанкціонованому міжмережевому доступу.

Модель і стек протоколів OSI.

Модель комп`ютерної мережі.

Розробка концепції і політики інформаційної безпеки.

Сучасні системи FireWall. Переваги і недоліки.

Модель загроз безпеки.

Основні моделі електронної комерції.

Побудова захищених віртуальних мереж VPN.

Модель протидії загрозам безпеки.

Захищені віртуальні канали. Канальний рівень моделі OSI.

Виконання функцій посередництва.

Побудова захищених віртуальних мереж на базі маршрутизаторів.

Узгодження параметрів захищеного каналу.

Захищені віртуальні канали. Мережевий рівень моделі OSI.

Побудова захищених віртуальних мереж за допомогою міжмережевих екранів.

Аутентифікація віддалених користувачів.

Захищені віртуальні канали. Сеансовий рівень моделі OSI.

Побудова захищених віртуальних мереж на основі спеціалізованого програмного забезпечення.

Сервери віддаленого доступу.

Архітектура засобів безпеки IPSec.

Побудова захищених віртуальних мереж на основі спеціалізованих апаратних засобів.

Централізований контроль віддаленого доступу.

Безпека віддаленого доступу до комп`ютерної мережі.

shag.com.ua

Отправить ответ

avatar
  Подписаться  
Уведомление о