Робота Україна | Дошка оголошень УХТИ
1. Чітко сформулюйте свою професійну мету та покажіть її
Першим ключовим аспектом у пошуку роботи є чітке визначення типу роботи, яка вас цікавить . Як правило, люди шукають роботу відповідно до навчання та інтересів. Коли ви чітко усвідомлюєте свою професійну мету , ви можете шукати пропозиції, пов’язані з вашою ціллю, на спеціалізованих порталах, повідомляти про свою мету потенційним рекрутерам та/або компаніям і відображати її в соціальних мережах.
2. Подбайте про свій особистий бренд
Пам’ятайте, що все, що публікується в Інтернеті, доступне кожному. Знайдіть своє ім’я та подивіться, що з’явиться; це те, що будуть робити ваші майбутні рекрутери.
Якщо у вас немає присутності в Інтернеті або ваша присутність пов’язана з темами, які ви б не хотіли включати у свій професійний профіль, створіть блог, створіть особисту сторінку або збільште свою активність у професійних соціальних мережах, щоб зміцнити свій особистий бренд .
Ви можете використовувати About.me або Carrd, щоб створити свою вступну сторінку та привернути увагу. Якщо ви вирішите скористатися одним із цих ресурсів, важливо, щоб ваша інформація була актуальною або була мінімальна активність.
Коротше кажучи, робіть дії, які допомагають позиціонувати себеяк експерт у цій галузі та дозволить вам виділитися у вашому секторі.
3. Планування
Розробка плану дій є ключовою для ефективного пошуку роботи. Почніть із визначення цілей і дій для їх досягнення. Наприклад, мета може полягати в тому, щоб підписатися на певну кількість пропозицій, а діями для досягнення цього можуть бути звернення до різних порталів і створення резюме відповідно до кожної пропозиції.
Подібним чином наявність фіксованого графіка, присвяченого виключно пошуку роботи в Інтернеті та спостереження за процесом пошуку, допоможе вам створити розпорядок дня та організувати себе.
4. Урізноманітніть свій пошук
Використовуйте різні канали пошуку роботи , щоб отримати більше можливостей для роботи.
Ви можете перевірити пропозиції, опубліковані в соціальних мережах (таких як LinkedIn, Instagram або Twitter), загальних і спеціальних порталах вакансій або загальнодоступних системах пошуку роботи, серед іншого.
Не зосереджуйтеся на пошуку роботи в одному каналі, оскільки не всі пропозиції роботи рухаються через ті самі канали. Урізноманітнивши пошук, ви зможете знайти більшу кількість пропозицій.
5. Будь послідовним
Важливо розуміти пошук роботи як роботу сам по собі. Іншими словами, пошук роботи – це робота. Це означає, що це вимагає наполегливості, терпіння та настрою.
Інтернет – це мережа, в якій інформація переміщується дуже швидко. Якщо ви справді хочете знайти роботу в Інтернеті, ви не можете підключитися раз на тиждень і подивитися, що відбувається, ви повинні бути постійно на зв’язку та бути в курсі всіх новин , щоб, коли буде опубліковано пропозицію про роботу, яка вас зацікавила, бути одним першим, хто подав вашу заявку.
Простий спосіб бути в курсі підписавшись на сповіщення, які пропонують різні портали вакансій.
Таким чином, ви автоматично зможете отримувати нові пропозиції про роботу, які публікуються.
6. Персоналізуйте своє резюме та супровідний лист
Резюме (CV) має бути актуальним, чітким і містити відповідну інформацію . Крім того, воно має бути привабливим для вашого рекрутера, тому ми рекомендуємо мати кілька доступних моделей резюме, які можна адаптувати до вимог конкретної пропозиції, до якої ви подаєте заявку. Що стосується супровідного листа , ви також повинні оновлювати його для кожної заявки, висвітлюючи ті аспекти, які позиціонують вас як ідеального кандидата. Покажіть, що ви знаєте компанію, і поясніть причини, чому ви хочете в ній працювати. Якщо ви створите дуже простий або поверхневий супровідний лист, рекрутери можуть не потрудитися прочитати ваше резюме.
7. Створіть свою мережу контактів ( нетворкінг )
Шукайте інформацію про провідних людей у вашій професійній галузі, які можуть дати вам роботу, і зв’яжіться з ними через соціальні мережі чи через пряму розсилку, або просто слідкуйте за ними, щоб бути в курсі новин у секторі.
Також слідкуйте за всіма тими людьми, які займають відповідальні посади в компаніях у вашому секторі (керівники відділу кадрів, керівники конкретних відділів, де ви хотіли б працювати, тощо), яким одного разу ви можете надіслати своє резюме.
Нетворкінг – один із найефективніших способів працевлаштування. З цієї причини також може бути корисним зв’язатися з членами родини, друзями, колишніми колегами, колишніми професіями, знайомими з різних сфер тощо. і повідомте їм, що ви шукаєте роботу.
8. Подавайте заявки самостійно в компанії, де б ви хотіли працювати
Визначте, в яких компаніях ви хотіли б працювати, і перейдіть до них, навіть якщо немає прямого оголошення про роботу. Йдеться про проактивну позицію та подачу заявки
як виправдовуються у Корецькому монастирі, який підпорядковується РПЦ
У містечку Корець на Рівненщині досі функціонує монастир, що напряму підпорядковується РПЦ та її патріарху кірілу. Попри 8 років російської агресії та майже рік повномасштабної війни, монахині й досі не наважилися вийти з-під опіки тих, хто фактично благословив ворожу армію на вбивство українців.
Нещодавно в Корецькому Свято-Троїцькому жіночому монастирі співробітники Служби безпеки України провели обшуки. Журналісти видання Район.Рівне побували у Корці та з’ясували, що про спецоперацію говорять самі насельниці та як ставляться до російсько-української війни.
Монастир – «магніт» для паломників
Місто знаходиться всього за кілька кілометрів від траси Київ-Чоп, чимало людей, проїжджаючи повз, спеціально заїжджають у Корець, аби поставити в монастирі свічку чи подати записку за здоров’я.
Обитель напряму підпорядковується Російській православній церкві та патріарху кірілу. Статус «ставропігійського» монастирю надав московський патріарх Пимен у 1984 році. Тоді між ігуменею Наталією та екзархом України митрополитом Філаретом розгорівся конфлікт й постало питання про закриття монастиря. Аби уникнути цього, монахині попросили, аби РПЦ взяла їх під свою пряму опіку.
Монастир розташований у самісінькому центрі Корця..jpg)
Від міста його відділяють грубі високі стіни та важкі металеві брами. Попри це територія відкрита для відвідувачів – кожен може зайти сюди, а за бажання ще й замовити екскурсію обителлю.
Читайте також: Якби вони знали на що перетвориться монастир
Сам монастир складається з храму та кількох корпусів, у яких, зокрема, живуть послушниці. Одне з приміщень виглядає суттєво «новішим» за інші. Судячи з розмови однієї літньої монахині та прихожанки середніх років, там – готель, проте «зараз туди ніхто не приїжджає».
Місцеві ж розповідають, що цей корпус монастиря завершили будувати кілька років тому. Начебто, його зводили як бібліотеку, втім справжнє призначення геть інше. Однак пересічний турист, який вирішить залишитися на нічліг в Корці, навряд чи зможе там зупинитися. Подейкують, начебто споруда має ще й підземні поверхи.
Обійстя монастиря – акуратне та доглянуте: лавки під туями бережно замотані на зиму в целофан, з-під снігу видніються кущі пострижених троянд, на внутрішньому дворі – виноградники.
Окрім цих, на території ще є кілька могил, які у свій час були «магнітом» для туристів. Зокрема – могила коханої російського поета Пушкіна Анни Андро (Оленіної).
Проходячи повз могили покійних настоятельок, послушниці зупиняються, аби помолитися. Такий самий ритуал виконують й деякі прихожани.
Помітила, що значна кількість відвідувачів монастиря, яких вдалося зустріти в той день, перебуває у добрих стосунках із послушницями. Розходячись після служби, вони мило спілкуюся на прощання, бажаючи один одному «ангела-охоронця в дорогу», «Божої помочі» та «благословення».
Попри те, що Корець – містечко україномовне, зайшовши на територію монастиря, складається враження, що потрапляєш до росії – абсолютно всі написи тут російською мовою: підписи на надгробках, назви будівель, план території монастиря… Під розкладом богослужінь – уточнення, що графік складений «по киевскому времени».
Проте монахині, яких зустріла на території, спілкуються між собою українською.
Проходячи повз мене, одягнуту зокрема й в штани та шапку, послушниці опускають голови та відводять погляд. Не дивно, адже для тутешніх відвідувачів такий вигляд не притаманний – жінки приходять сюди в довгих спідницях та хустках на голові.
Більшість жителів Корця – прихильники УПЦ (МП). З-поміж семи церков, які є в місті, лише одна підпорядковується ПЦУ. Втім, настоятель місцевого храму ПЦУ отець Іван каже, що з початком повномасштабної війни чимало людей стали змінювати погляди на віру.
«Люди по трохи стали переходити до нас відтоді, як Україна отримала Томос. Значний перехід вірян з УПЦ (МП) до ПЦУ відбувся й після 24 лютого, коли почалася повномасштабна війна. З того часу все більше людей відмовляється ходити в церкви московського патріархату», – зауважує священник.
Чоловік додає, що до того, як в Україні було створено ПЦУ, священнослужителі УПЦ (МП) були значно приязнішими до колег із Київського патріархату.
Нині ж, зітхає, ті ніколи не привітаються першими, помітивши представників української церкви, а руку подати й поготів.
Відзначимо, що до 2014 року, коли росія напала на український Донбас та анексувала Крим, місцеві жителі неабияк пишалися монастирем, а гостей, які вперше приїздили в місто, неодмінно водили туди на екскурсію. Про те, кому належить обитель, тоді ніхто й не задумувався.
Тепер же поводяться куди стриманіше, втім «обрубати» зв’язки з російською церквою не наважуються й час від часу відвідують службу в монастирському храмі.
На запитання, чому продовжують відвідувати храм, який фактично є частиною росії в Україні, дехто з людей, ігноруючи питання, просто проходить повз. Хтось, ніяковіючи, пояснює, що «місце ж – намолене».
У монастирі зберігали агітки за «рускій мір»Зранку 22 листопада інформаційний простір Рівненщини сколихнула інформація про те, що в кількох осередках МП Служба безпеки України проводить контррозвідувальні заходи.
Посилаючись на власні джерела, анонімні телеграм-канали писали, що начебто причиною таких «візитів» стало те, що відомство отримало анонімний дзвінок про причетність керівництва Сарненсько-Поліської єпархії УПЦ (МП) до переховування диверсійно-розвідувальних груп, які зайшли з білорусі. На додаток публікували знімки знайденої літератури та грошей ще до того, як правоохоронці офіційно заговорили про перші результати обшуків.
Своєю чергою в офіційному повідомленні Управління Служби безпеки України у Рівненській області йшлося про те, що ці заходи відомство проводило, зважаючи на збройну агресію росії, зростання ризику вчинення терористичних актів, диверсій, захоплення заручників. Уточнили, що мета обшуків – не допустити, аби релігійні громади використовували, як осередки «руского міра», а заодно хотіли перевірити, чи немає в обителях диверсантів та зброї, а дотичні до культових споруд особи не ведуть підривну діяльність проти України.
Додатково в Управлінні СБ Район.
Рівне повідомили, що під час обшуків у монастирі їхні співробітники вилучили агітаційно-пропагандистські матеріали, спрямовані на поширення ідей «руского міра». Йдеться, зокрема, про книги «Беседы на русской земле», газети «Русский вестник» та «Русский дом», листівки із фотографією кіріла та його промовою.
Під час перевірки документів у представників монастиря іноземних паспортів, в тому числі російських, правоохоронці не виявили.
Підтримують Україну чи моляться за кіріла?
Після того, як Служба безпеки України «нагрянула» в Корецький Свято-Троїцький жіночий монастир із обшуком, представники цієї обителі не стали уникати зустрічі з журналістами. Навпаки, без вагань погоджуються дати коментар, щоправда, попередньо уточнивши, з якого ми видання та що саме нас цікавить. Додають, що ця інформація потрібна для того, аби «попросити благословення на спілкування в ігумені».
Відповідаючи на питання, говорять наче за методичкою: завченими чіткими фразами, уникаючи розгорнутих відповідей.
«Вони (правоохоронці, які проводили обшук – авт.) сказали, що обшуки для того, аби перевірити, чи не причетні наші насельниці до чогось протизаконного. Передивилися наші телефони, перевірили з ким контактуємо, дивилися наші паспорти. Нічого протизаконного в нас не знайшли. Оглянули будівлі, поспілкувалися з усіма насельницями. Вилучили деяку літературу, яка їх цікавила. Але яка там може бути пропаганда – то книжки на релігійну тематику. Ніяких диверсантів, нікого в нас не було, й нікого вони не знайшли. Ми – українки й молимося за мир. Ми підтримуємо Україну», – каже представниця монастиря монахиня
Саватія.
Цікавлюся, чому ж тоді в них під час обшуків знайшли листівки з промовою кіріла, якщо вони – патріотки України й не підтримують російську збройну агресію? Російський патріарх, як відомо, благословив путінську армію на війну проти України.
«Вони не наші. Я не знаю, де вони в нас взялися.
Вони взялися під час обшуку. Вони лежали на горищі, там велика сирість. На горищі в нас лежали книжки, зовсім відсирівші, а ці листівки взялися в день обшуків. Вони зовсім новенькі, сухенькі. Я не знаю, де вони взялися. Ми їх не клали, вони не наші. Ми не підтримуємо, що вони наші», – запевняє монахиня.
Вони взялися під час обшуку. Вони лежали на горищі, там велика сирість. На горищі в нас лежали книжки, зовсім відсирівші, а ці листівки взялися в день обшуків. Вони зовсім новенькі, сухенькі. Я не знаю, де вони взялися. Ми їх не клали, вони не наші. Ми не підтримуємо, що вони наші», – запевняє монахиня.Про наслідки обшуків, каже жінка, правоохоронці монахиням не повідомили й на допити їх поки що не викликали. На запитання, що могло стати причиною візиту правоохоронних органів, Саватія відповідає абстрактно: «Зараз кругом обшуки».
У монастирі про російсько-українську війну добре знають. Втім, вийти з-під керівництва ворога не намагалися.
«Ну, поки так, як є», – коротко відказує на питання «Чому?» Саватія.
Переконує, що зв’язків з РПЦ вони не підтримують й за патріарха кіріла не моляться. Втім, намагаючись дати відповідь на це запитання, «матушка» губиться у словах й сказане нею суперечить одне одному. Помітно, що питання дещо збило її з пантелику, хоча й намагається не показувати цього.
«Та яке там? Там щось таке… Якогось особливого такого зв’язку чи незалежності не маємо звідти, з російської церкви», – каже вона.
Цікавлюся, скільки грошей вони відправляють до росії. На що монахиня, вдаючи сміх, запевняє, що ніхто ніяких грошей до ворожої казни не відправляє.
«Та ми й самі тих грошей не маємо. Ще б нам хто дав», – каже, буцімто сміючись.
Втім в релігії є поняття так званих «добровільних внесків», коли парафія щомісяця дає певну суму на утримання єпархіального управління, а ті своєю чергою – вищим чинам.
Жителі Корця про позицію насельниць місцевого монастиря розповідають зовсім іншу історію, аніж пані Саватія. Зокрема, переконують в тому, що монахині твердять, начебто росія до війни не причетна. Збройну агресію путінських посіпак в Україні вони називають братовбивчою війною й моляться за її припинення.
Розповідають, що справжньою причиною війни є Томос та попередній президент Петро Порошенко, який домігся незалежності українській церкві.
Попри те, що з пересічними містянами послушниці Свято-Троїцького монастиря майже не контактують, люди все ж не втрачають можливості спитати, чому вони досі «під кірілом»? Місцева жителька Олена розповідає, що коли в місті закликають монахинь змінити конфесію, ті відповідають: «Ви що, передивилися київського кіно?».
Службу в Корецькому Свято-Троїцькому монастирі ведуть кілька місцевих священників середніх років. Зі слів місцевих, отці розповідали, що надто їм не подобається те, що під час служби доводиться молитися за кіріла, але ж і не робити цього вони не можуть – ігуменя змушує згадувати патріарха.
Як свідчать наші співрозмовники з-поміж духовенства, але не хочуть себе називати, йдучи служити в монастир, священнослужителі підписують документ, подібний до контракту, й не можуть його порушувати.
Але ж невже священник, який розуміє, що у своїх молитвах прославляє того, хто благословив вбивство українців, не може розірвати цей документ в односторонньому порядку?
«Чув, що старших монахинь висвячував сам кіріл, вони з ним добре знайомі, тому й не наважуються зробити крок проти нього.
Бо вони, так би мовити, – церковні друзі. Коли за кілька років до початку АТО він приїжджав до нас, то була мегаподія для міста. Його тут гарно зустрічали: тримали портрети, кричали «наш патріарх», – розповідає літній чоловік, затягуючись цигаркою біля одного з магазинів.Те, що за бажання Корецький Свято-Троїцький жіночий монастир може покинути лоно російської церкви, підтверджує й рівненський релігієзнавець, професор Національного університету «Острозька академія» Андрій Смирнов.
Він додає, що процедура хоч і непроста, але можлива.
«Оскільки Державна служба України з етнополітики і свободи совісті не може внести зміни до статуту монастиря без дозволу патріарха кіріла, то Синод УПЦ має створити нову юридичну особу Корецький монастир УПЦ, а держава має розірвати договір із МП і укласти з УПЦ. Тобто монастир не може провести збори, як парафія, і перейти в УПЦ шляхом внесення змін до статуту і перереєструватися. Потрібно створювати нову юрособу.
Підставою для цього можуть бути лише звернення монахинь», – пояснює науковець.Украина кризис: поликлиника Красного Креста в Ужгороде предлагает помощь и комфорт
09.12.2022 | Артикул
Молодая девушка идет рука об руку с волонтером Красного Креста в Ужгороде, Украина. Медицинский центр Красного Креста предлагает бесплатную консультацию, лечение и лекарства для нуждающихся. Он открыт для всех, как для местного сообщества, так и для внутренне перемещенных лиц.
Фото: IFRC/Nora Peter
Как и во многих городах западной части Украины, система здравоохранения в Ужгороде перегружена. Население города, расположенного недалеко от границы с Венгрией и Словакией, резко увеличилось, десятки тысяч человек ищут убежища.
Чтобы помочь удовлетворить растущие медицинские потребности вновь прибывших и снизить нагрузку на местные медицинские учреждения, Красный Крест Украины открыл временный Центр здоровья в Ужгороде при поддержке МФКК и Красного Креста Финляндии..jpg)
Центр предлагает бесплатные консультации, лечение и лекарства для нуждающихся. Он открыт для всех, как для членов местного сообщества, так и для внутренне перемещенных лиц.
Медицинские специалисты помогают людям всех возрастов решить проблемы со здоровьем. На территории работает фармацевт, выписывающий лекарства, и психолог, готовый проконсультировать и оказать психосоциальную поддержку.
Олеся Вербовская, фармацевт Центра здоровья Красного Креста в Ужгороде
Фото: МФКК/Нора Питер
«Наиболее часто назначают лекарства от сердца и артериального давления. Люди пережили стрессовые ситуации, и это сказывается на их здоровье», — объясняет фармацевт Олеся Вербовская, которая работает там со своей сестрой-двойняшкой Оксаной.
” Людям приходилось в спешке покидать свои дома, поэтому они не могли взять с собой свои обычные лекарства. Они благодарны Красному Кресту за то, что он бесплатно предоставляет лекарства».
Александр Иванович, пациент Центра здоровья Красного Креста в Ужгороде
Фото: МФКК/Нора Питер
Многие пациенты приходят из временных приютов. Один из них — 72-летний Александр Иванович из Луганска, который учится в местной школе. Пришел в Центр здоровья на анализ крови и УЗИ.
«Единственное, что я могу сказать, это спасибо — я благодарен всем, кто заботится о нас».
Дарина, 17-летняя жительница Донецка, стоит со своей семьей возле поликлиники Красного Креста в Ужгороде
Фото: МФКК/Нора Питер
17-летняя Дарина из Донецка посетила Центр здоровья Красного Креста вместе с мамой, бабушкой, дедушкой и младшим братом. Члены ее семьи испытывают множество проблем со здоровьем, включая аллергию и боли в животе. Они узнали о медицинском центре от других перемещенных лиц в городе.
«Здорово, что есть такая больница, которая помогает таким людям, как мы», — сказала Дарина.
0003
Фото: МФКК/Нора Питер
Некоторые врачи и волонтеры, работающие в Центре здоровья, также пострадали от конфликта, например, доктор Наталья Васильевна, семейный врач из Донецка.
“Когда пациентов забирают, я говорю им, что я такой же переселенец, как и они. Это помогает им расслабиться и наладить контакт со мной. После этого они более открыто говорят о своих проблемах”, – сказала она .
Она принимает от 15 до 20 пациентов в день.Некоторыми из наиболее распространенных заболеваний, которые она лечит, являются болезни сердца, высокое кровяное давление и аллергические реакции.
«Многие пациенты также проявляют признаки хронического стресса и начинают плакать, как только чувствуют мое сочувствие», — добавляет она.
Дарья и Остап, молодые волонтеры Красного Креста Украины, предоставляющие услуги психосоциальной Поликлиника Красного Креста в Ужгороде
Фото: МФКК/Нора Питер
Медицинский центр шесть дней в неделю оказывает психосоциальную поддержку как взрослым, так и детям. И два добровольца, которые этим занимаются, также могут иметь отношение к тому, что переживают пациенты.
Дарья из Одессы и Остап из Киева приехали в Ужгород, спасаясь от конфликта, и начали там волонтерство в Красном Кресте. Помогая людям справляться с их проблемами, они познакомились друг с другом и стали парой с мая.
“Нам никогда не бывает скучно, когда мы вместе занимаемся волонтерством. Иногда бывает сложно работать с детьми, но Остап всегда рядом, чтобы помочь мне”, Дарья. как она. У нас обоих есть сильное желание помогать другим, и это гораздо легче сделать с тем, кого вы любите» 9.0022 сказал Остап.
Художники-иллюстраторы на Freelancehunt — цены на услуги рисования • найти удаленного иллюстратора
Роксолана Микитка Фрилансер
Векторная графика · Иллюстрации и рисунки
Львов, Украина
6876
225 0
Катерина Касьянчук Фрилансер
Иллюстрации и рисунки · Векторная графика
Киев, Украина
6537
110 0
Анна Федорова Фрилансер
Иллюстрации и рисунки · Векторная графика
Харьков, Украина
6168
281 0
Яна С.