краєзнавчо-туристичної роботи, соціальних і гуманітарних наук: Кафедра
Рубрика: Наукова діяльність,Новини. Автор: кафедра ФУіП
05 Дек 2022
02.12.22 студентка ІІ курсу гр. ДМП-КТР-21 Червона Аліса взяла участь у ХL Міжнародній краєзнавчій конференції молодих учених «Краєзнавчі студії у вимірах сучасності, ретроспективі і перспективі», присвяченій до 300 річчя з дня народження Григорія Савича Сковороди (1722 – 1794рр.).
Це найстаріший в Україні форум, де молоді науковці мають можливість обговорити теоретичні та прикладні аспекти історичної регіоналістики. Конференція відбулася на базі історичного факультету ХНУ ім. В.Н. Каразіна і проходила за підтримки Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених та Центру краєзнавства імені академіка П.Т. Тронька.
Доповідь на тему «Вплив Леся Курбаса на розвиток театральної справи Харкова» була представлена на засіданні секції «Краєзнавчі дослідження крізь призму мистецтвознавства і літературознавства».
Наукові керівники: к.і.н, доц. Кашаба О.Ю., к.і.н., доц. Тавшунський О.М.
Вітаємо Червону Алісу з приєднанням до наукової спільноти краєзнавців.
Далее
Рубрика: Новини. Автор: кафедра ФУіП
28 Ноя 2022
26 листопада 2022 року на кафедрі відбувся публічний захист курсових робіт з історії України.
Вітаємо студентів групи ДМП-КТР21 та наукових керівників з успішним захистом!
Далее
Рубрика: Наукова діяльність. Автор: кафедра ФУіП
22 Ноя 2022
21 листопада 2022 року на кафедрі відбувся публічний захист курсових робіт з історії західних цивілізацій.
Вітаємо студентів групи ДЕА-КТР20 та наукових керівників з успішним захистом!
Далее
Рубрика: Новини,Студентам. Автор: кафедра ФУіП
15 Ноя 2022
Викладачі та студенти кафедри краєзнавчо-туристичної роботи, соціальних і гуманітарних наук 15 листопада провели традиційну онлайн-екскурсію для першокурсників академії «Харків – місто, в якому я навчаюсь і живу».
Майбутні історики-краєзнавці познайомили аудиторію з одним із найцікавіших міст України, що пишається своїм історичним минулим, славними традиціями і героїчною сучасністю.
А студент гр. ДМП-КТР 21 Соловіченко Володимир провів авторську екскурсію вулицею Університетська, де знаходиться наша альма-матер.
Далее
Рубрика: Наукова діяльність,Новини. Автор: кафедра ФУіП
04 Ноя 2022
Викладачки кафедри краєзнавчо-туристичної роботи, соціальних та гуманітарних наук Воловчук Н.М. та Черненко Ю.Ю. взяли участь у конференції Ukrainian Studies Go Global.
Під час заходу презентувалися дослідження стану українських студій за кордоном та в Україні, досвід провідних закладів освіти, де вже наявні студії та панельні дискусії на цю тему.
Далее
Рубрика: Новини. Автор: кафедра ФУіП
27 Сен 2022
В 1979-му році Генеральна асамблея Всесвітньої туристської організації при Організації Об’єднаних Націй, що розташовувалася на той момент в іспанському місті Торремоліно, заснувала міжнародне свято — «Всесвітній день туризму», яке було запропоновано відзначати 27-го вересня.
Мета цього свята не тільки пропаганда туризму, а й широке висвітлення його внеску в економіку як окремих регіонів, так і світового співтовариства в цілому, а також подальший глибокий позитивний розвиток міжнародних зв’язків усіх країн. З 1980 року Всесвітній день туризму присвячений певній тематиці, а з 1998 року свято символічно приймає певна країна.
У 2022 році свято приймає Індонезія, я його тематика — «Переосмислення туризму». На жаль, всім українцям цього року дійсно довелося переосмислити поняття туризму.
Та ми віримо, що вже невдовзі зможемо вільно подорожувати як Україною, так і світом!
Далее
Рубрика: Новини,Студентам. Автор: кафедра ФУіП
07 Сен 2022
Вітаємо вступників 2022 року із зарахуванням до лав студентів Української інженерно-педагогічної академії!
Заняття на 1 курсі в гр. ДМП-КТР22 розпочнуться з 12.
09.2022 року за розкладом, який невдовзі буде доступний за посиланням.
08.09.2022 р. відбулась зустріч викладаів кафедри з першокурсниками.
Бажаємо плідно провести студентські роки та неодмінно отримати вищу освіту!
Далее
Рубрика: Новини,Студентам. Автор: кафедра ФУіП
01 Сен 2022
Зазвичай в цей день відбуваються урочисті заходи, присвячені початку нового навчального року. Проте 1 вересня 1939 року світ здригнувся, бо з нападу Німеччина на Польщу почалася Друга світова війна!
Країни Осі прагнули реваншу, цьому також сприяла політика СРСР.
Перші успіхи змінилися затяжними боями, а потім прийшли поразки, відступ та капітуляція перед силами союзників, які об’єднали всі економічні, промислові та наукові можливості для перемоги.
Друга світова війна відзначилася численними масовими вбивствами і злочинами проти людяності, насамперед Голокостом, стратегічними килимовими бомбардуваннями та єдиним в історії військовим застосуванням ядерної зброї.
Десятки мільйонів загиблих…
24 лютого 2022 року з нападу Росії на Україну почалася нова війна…
Знання — це сила! Віримо в перемогу!
Далее
Рубрика: Наукова діяльність,Новини. Автор: кафедра ФУіП
24 Июн 2022
The scientists of the Department of Local Lore and Tourism Work, Social Sciences and Humanities took part in the work of 9th International Scientific Conference on Sustainability in Energy and Environmental Science (June 22-24, 2022 Ivano-Frankivsk, Ukraine).
SESSION 4 MANAGEMENT IN A CIRCULAR ECONOMY
Reports:
Adaptation of Educational and Environmental Strategies of Society in the Conditions of Cyclic Economy Development N. Gavkalova, H. Poliakova, Y. Lola, V. Smalskys, O. Tavshunskyi
Creative Educational Technologies to Build a Professional and Technical Foundation for Sustainable Development I. Shcherbyna, N.
Ruban, Yu. Chernenko, K. Slastianykova
Далее
Рубрика: Наукова діяльність. Автор: кафедра ФУіП
20 Июн 2022
17.06.22 в рамках ознайомчої археологічної практики відбулась зустріч студентів груп ДМП-КТР21 та ДМП-КТР20 з провідним спеціалістом в галузі археозоології, співробітником інституту біології НАН України, кандидаткою біологічних наук Евгенією Яниш.
В ході лекції пані Євгенія на наочному матеріалі продемонструвала важливість археозоології для історичної реконструкції минулого людства, розповіла про методи і принципи роботи археозоологів, поділилась власним цікавим досвідом в сфері археології та археозоології.
Зустріч пройшла у теплій, творчій обстановці.
Далее
Український кінематограф: від зародження до розквіту
В день українського кіно ми пропонуємо вам згадати, як все починалось
Далекого 1893 року Йосип Тимченко винайшов і сконструював прототип сучасного кінознімального апарату та апарату для кінопроекції.
Тоді ж він здійснив перші кінозйомки — зафільмував вершників і метальників списів. У листопаді та грудні 1893 року ці дві стрічки, «Скачущий всадник» і «Копьеметатель», демонструвалися в готелі «Франція» (Одеса). Це були перші українські хронікальні сюжети.
А вже за три роки у Харкові фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів, зокрема «Джигітовка козаків і Оренбурзького Козачого полку», «Відхід потяга від харківського вокзалу», «Хресний хід із Куряжа до Харкова», «Катання на Красній площі».
Українське кіно продовжилося екранізаціями популярних театральних вистав, зокрема “Наталка Полтавка”, та прекрасною грою Марії Заньковецької, Віри Холодної та інших видатних акторів.
У 20х роках 20 століття в Україні масово створювали кіностудії. Чимало фільмів знімали на території одеської кіностудії,але увійти в десятку найкращих фільмів світового кіно і стати візитною карткою Одеси вдалося стрічці “Броненосець Потьомкін” Сергія Ейзенштейна. Все частіше звучать прізвища режисерів Леся Курбаса та Івана Кавалерідзе.
Чи не найвизначнішу роль у розвитку українського кіномистецтва зіграв Олександр Довженко. Його фільми “Звенигора”, ” Арсенал” піднесли вітчизняний кінематограф до світового рівня, а стрічка “Земля” була названа в числі 12 кращих робіт усіх часів та народів. А стиль Олександра Петровича започаткував напрям “українське поетичне кіно”.
Більшість стрічок, створених на початку шляху українського кіно – це екранізація кращих творів української літератури, чимало з них мали революційних дух, що в деякій мірі відображало настрої людей того часу.
Всі ці фільми були без звуку, а от першою звуковою стрічкою стала “Симфонія Донбаса” Дзиги Вертова. В найбільш авторитетному опитуванні по визначенню найкращих фільмів усіх часів, яке проводить британський журнал Sight & Sound, у першому опитуванні з визначення найкращих документальних фільмів у 2014 році, 1-ме місце посів фільм «Людина з кіноапаратом», 77-е —«Ентузіазм. Симфонія Донбаса».
У 50-60х роках минулого століння наступає розквіт українського кінематографу: в ці часи були зняті стрічки, які і нині коористуються шаленою популярністю: «Весна на Зарічній вулиці» (1956, режисери Марлен Хуцієв і Фелікс Миронер), «Спрага» (1959,Євген Ташков), «Іванна» (1960, Віктор Івченко), «Сон» (1964, Володимир Денисенко) «За двома зайцями» (1961, режисер Віктор Іванов).
Взагалі за часів Радянського Союзу українськими кіностудіями були зняті фільми, які прославили на весь світ крїну, самі фільми внесені до списку кращих за весь час існування кінематографу, а авторів стрічок досить часто називають геніями.
Розквіт українського кінематографу припав на 70-80ті роки 20 століття. Тоді світ побачив шедевральні стрічки такі, як “Тіні незабутих предків” Сергія Параджанова, “Криниця для спраглих”, ” Вечір на Івана Купала”, “Білий птах з чорною відзнакою” Юрія Іллєнка, “Камінний хрест” “Леоніда Осики, ” В бій ідуть одні “старики”” Леоніда Бикова, “Д’Артан’ян і три мушкетери” Георгія Юнгвальд-Хилькевича, “Місце зустрічі змінити не можна” Станіслава Говорухіна і ще багато-багато гарних стрічок, які неодноразово нагороджували кращи номінаціями на різноманітних конкурсах і які були і є популярними не лише в Радянському союзі, а й далеко за його межами.
Сьоголні ж незалежне українське кіно лише народжується. Досить сильно воно залежне від бізнесу, а точніше від фінансів, тому у вітчизняних фільмах досить часто модна зустріти неприховану рекламу, штампи та інше.
Тим не менш, не зважаючи на складності, молоді українські режисери виборюють призи на кращих світових конкурсах: Тарас Томенко переміг у конкурсі “Паеорам” Берлінського фестивалю 2001року, стрічка “Йшов трамвай #9” Степана Коваля отримав Срібного ведмедя на тому ж Берлінале, Ігор Стрембіцький з фільмом “Подорожні” отримав Золоту пальмову гілку за короткометражний фільм у 2005 році. Фільм “Оранжлав” про Помаранчеву революцію торимав нагороду за краще режисуру на 15 Міжнародному фестивалі “Кіношок”.
За останні кілька років українські режисери самостійно або у співпраці з іноземними режисерами, компаніями зняли чимало хороших фільмів, які мають визнання не лише в Україні, а й у світі. Наприклад, фільм Михайла Іллєнка “Той, хто пройшов крізь вогонь” отримав головну нагороду у номінації “Повнометражний ігровий фільм” на Омському кінофестивалі, Спецдиплом жюрі та Приз гільдії кінознавців і кінокритиків Слон відкритого фестивалю кіно країн СНД, Латвії, Литви та Естонії “Кіношок-2012″, Гран-прі 3Київського міжнародного кінофестивалю.
2013 року світ побачив стрічку Любомира Левицького “Тіні незабутих предків”, яку ще називають першою голівудською стрічкою України. Фільм ” Поводир” Олеся Саніна здобув Спеціальний диплом жюрі за візуальну реалізацію фільму на Одеському кінофестивалі. Стрічка “Плем’я” Мирослава Слабошпицького на Каннському кінофестивалі 2014 року здобула три нагороди в конкурсній прграмі «Тиждень критики» з чотирьох можливих[6]:
- Гран-прі Nespresso,
- Премія «Одкровення»,
- Грант від фундації Gan.
Таким чином, фільм став єдиним, який за 53-річну історію «Тижня критики» отримав таку кількість нагород. На 19-му Міланському міжнародному кінофестивалі стрічку визнано найкращою художньою роботою 2014 року.Також фільм здобув приз «Сазерленд Трофі» Лондонського кінофестивалю, який щорічно організовує Британський інститут кінематографії, що присуджується за найоригінальніший і найкращий кінематографічний дебют повного метру 
Картина здобула перемогу на польському кінофестивалі «Tofifest», отримавши гран-прі з формулюванням «Яскрава робота та крик у безсловесності проти нелюдського ставлення». Ще одну нагороду стрічка отримала на престижному кінофестивалі
Цього року в прокат вийшов українсько-російський фільм “Незламна”. Стрічка отримала змішані відгуки, тим не менш більшість з них позитивні.
З кожним роком українські фільми стають все кращими, виборюють все більше нагород на конкурсах і фестивалях. І хтозна, можливо серед нас ходить новий Вертов, Параджанов чи Довженко і думає над новою шедевральною стрічкою.
Category Без категорії Статті Tag актор актриса Віра Холодна Заньковецька кінематограф кіно режисер Україна фестиваль
Украинское кино: ренессанс или декаданс?
BY IARYNA GRUSHA POSSAMAI
За последние пять лет наблюдался значительный рост производства и качества украинского кино, что привлекло международное внимание.
Некоторые кинокритики называют его украинским фильмом «Ренессанс»; другие говорят, что это только предренессанс, ожидая гораздо большего от будущего. Однако недавняя политика, провозглашенная командой президента Владимира Зеленского, многие из которых являются выпускниками телевизионного бизнеса, может замедлить развитие сектора или даже обратить его вспять, породив противоположность Ренессансу, известную как «режим декаданса».
С 2014 по 2019 год в Украине снято 173 фильма. Это хороший показатель для такой небольшой по прокату страны, как Украина (в 2018 году на 40-миллионную страну приходилось всего 525 кинозалов). Украинские фильмы регулярно представлены на ключевых международных кинофестивалях, а некоторые из них удостаиваются значительных наград. Среди них — дебютный фильм Нормана Алиева « — Дорога домой», «», номинированный на Каннском фестивале 2019 года; Атлантида 9 Валентина Васяновича0008 , получивший главный приз на выставке Orrizonti в Венеции в 2019 году; и документальный фильм Ирины Цилик « Земля голубая, как апельсин , », получивший награду за режиссуру на кинофестивале «Сандэнс» в 2020 году.
В последних украинских фильмах затрагивается широкий круг тем: от основной темы военной агрессии России на востоке Украины (« Киборги: Герои никогда не умрут», , Смертельные котята, ) до семейных отношений (« Возвращение домой», , Мои мысли Тихий ), Украинская история ( The Rising Hawk , 1918: Битва при Крути ) и экранизации украинских бестселлеров ( Black Raven , Viddana , The Wild Felds ))) .
Судя по художественным фильмам, украинское кино все еще находится в периоде, предшествующем его расцвету, или, продолжая метафору искусствоведения, в доренессансной эпохе. Украинские полнометражные фильмы все еще находятся в поиске собственной кинематографической идентичности, переключаясь между арт-хаусами и массовой дистрибьюцией, или пытаясь найти микс, отвечающий требованиям кинорынка. Однако украинское документальное кино определенно находится в периоде своего расцвета.
После Евромайдана зимой 2013–2014 годов произошел взрыв документального жанра. Это был исторический момент, который нужно запечатлеть и записать, часто с помощью таких низкотехнологичных средств, как фотоаппарат или смартфон. Так, например, родился ютуб-проект «#Вавилон’13 — кино гражданского протеста», давший старт нескольким новым режиссерским именам — Юлии Гонтарук, Роману Любому, Константину Кляцкину9.0003
Украинская киноиндустрия также профессионально взрослеет за счет развития площадок и мест для профессиональных дискуссий. В качестве примера можно привести Одесский международный кинофестиваль и все его побочные проекты, которые проходят в течение года. В 2020 году Одесский фестиваль перешел в онлайн из-за пандемии COVID-19, но его работа не остановилась. Другие примеры — DocuDaysUA (один из старейших и самых любимых украинских кинофестивалей) и мастер-классы «Террариум» для профессионалов, запущенные режиссером Дмитрием Сухолицким-Собчуком, а также Украинский институт, который предлагает поддержку международного кинопроизводства.
Такой скачок в развитии кинематографа Украины стал возможен благодаря государственной поддержке отрасли. Как упоминалось выше, Украина мало что предлагает с точки зрения кинопроката, поэтому продюсеры не могли рассчитывать на получение больших сумм от кассовых сборов для реинвестирования в будущие проекты, даже если иногда случались кассовые чудеса. Вот почему государственная поддержка остается основополагающей для выживания и процветания киноиндустрии Украины. Такая же ситуация наблюдается и в некоторых соседних с Украиной государствах, включая Польшу, Грузию и Словацкую Республику.
В начале своего срока президент Зеленский пообещал увеличить государственное финансирование украинской киноиндустрии и подкрепил это обещание громкими личными встречами , в Украине с голливудскими звездами, такими как Том Круз, Робин Райт, Мила Кунис и Эштон Катчер. Однако сегодня эти обещания остаются невыполненными, и последние события вызывают беспокойство в киноиндустрии. В январе 2020 года Марина Кудерчук, экономист, тесно связанная с окружением президента, стала директором Госкино Украины.
Среди изменений, которые она внесла, была отмена результатов одиннадцатого тура отборов кандидатов на госфинансирование. Она также необъяснимым образом перенаправила финансирование кинопроектов, получивших самые высокие оценки экспертной отраслевой комиссии, на проекты, получившие более низкие оценки.
Отсутствие государственного финансирования некоторых наиболее перспективных кинопроектов страны означает, что многие украинские продюсеры не смогут участвовать в международных копродукциях, в чем украинская киноиндустрия нуждается как по финансовым причинам, так и по соображениям престижа. Кроме того, по непонятным пока причинам были возбуждены уголовные дела в отношении самых известных киностудий Украины, в том числе «Артхаус Трафик», «Лимелит», «Фестиваль Молодость» и «Довженко Центр». В знак протеста против давления на эти студии два самых известных и титулованных режиссера Украины Валентин Васянович и Ирина Цилик отказались принять престижные награды, которые в ноябре прошлого года присуждала администрация президента.
Пандемия 2020 года вынудила киноиндустрию закрыть часть кинотеатров Украины и заморозить новые производства. Из-за проблем с бюджетом почти вся государственная поддержка киноиндустрии приостановлена. Это включает в себя поддержку распространения, производство новых фильмов и операционные расходы крупнейшего киноархива, Центра Довженко.
Участники украинского кинорынка делают все возможное, чтобы выжить, по возможности оставляя кинотеатры открытыми в течение недели, транслируя контент и снимая новые проекты, соблюдая все санитарные меры, связанные с пандемией. Но украинская киноиндустрия хрупка. Если правительство не изменит свою политику, через два года поддерживать будет нечего.
Мнения, выраженные в этой статье, принадлежат исключительно автору и не отражают точку зрения Института Кеннана.
История кино в Украине – Дунай на Темзе
Украина оказала большое влияние на историю кино. Более того, на культуру Украины постоянно большое влияние оказывают фильмы, которые она производит.
Чтобы получить лучшее представление о том, как развивалось кино в Украине, вот некоторые факты и цифры о статусе кино в Украине, начиная с 1980-е годы.
В 1980-х годах Советская Украина начала производить ок. От 30 до 45 полнометражных фильмов, менее 20 анимационных фильмов и несколько сотен документальных и образовательных фильмов ежегодно. К 1990-м годам кинопроизводство в Украине сократилось почти вдвое, а полнометражных фильмов было выпущено всего несколько штук.
В настоящее время в Украине действуют пять государственных и финансируемых студий: Киностудия Александра Довженко (Киев), Одесская киностудия, Национальная синематека (ранее Укрнаучфильм), Укркинохроника (документальный), Укранимафильм (анимационный) и совместное украинско-российское предприятие Ялтинская-Киностудия в Крыму.
Одесская киностудия
Пять лет спустя, согласно интервью, опубликованному в местной газете, бывший директор киностудии имени Довженко заявил, что студия остро нуждается в производственном оборудовании. Однако в общенациональном опросе о современном кинематографе в Украине из 1200 респондентов две трети считают, что государство должно продолжать финансировать национальный сектор киноиндустрии. При этом 58% считали, что государство должно не только финансировать, но и управлять промышленностью. Поэтому люди считали, что киноиндустрия должна продолжать развиваться, даже несмотря на то, что государство выделяло такие небольшие бюджеты. В 2000 г. государственный бюджет на кинопроизводство увеличился до 20 млн грн.
В настоящее время городские частные кинотеатры предлагают билеты по цене от 20 до 50 гривен, но, к сожалению, рядовому гражданину такие цены не по карману. Однако государственные театры более доступны по цене, но работают бессистемно.
Оставив историю в стороне, если вы заинтересованы в том, чтобы узнать больше об истории кино Украины, вам следует посетить одно из мест, которое лучше всего характеризует киноиндустрию: Музей кино, расположенный в Одессе.
Музей кино расположен на Одесской киностудии в особняке. В нем представлено более 10 000 произведений, и он является свидетельством кинематографической деятельности Одессы. Самыми старыми произведениями являются книги, газеты и журналы 1900. Здесь же выставлены призы и награды к студийным фильмам, личная атрибутика первых лиц одесской студии и некоторых актеров, киноаппаратура, эскизы декораций и многое другое.
Музей кино, Одесса, Украина
Кроме того, в Украине проводятся одни из крупнейших кинофестивалей в Европе. Одним из самых известных является Одесский международный кинофестиваль (ОМКФ), который собирает самую большую аудиторию в странах СНГ и Восточной Европы. Главный приз фестиваля – «Золотой герцог». В центре внимания ОМКФ — фильмы высокой художественной ценности.
Приз “Золотой Дюк”
Еще один известный фестиваль – Международный кинофестиваль “Молодость”. Его основная цель – популяризация молодого и профессионального кинематографа.
Мир «молодист» означает «молодость». Есть три основных раздела: первый полнометражный фильм, студенческий конкурс и первый короткометражный фильм. Главный приз фестиваля – «Скифский олень». Другие популярные фестивали включают Львовский международный фестиваль короткометражных фильмов «Wiz-Art», Международный фестиваль документальных фильмов о правах человека DOCUDAYS UA, Международный фестиваль анимационных фильмов «Крок», Международный фестиваль короткометражных фильмов New Vision, Международный фестиваль правозащитных фильмов «Ступеньки», Irpen Film Фестиваль и Киевский международный фестиваль короткометражных фильмов.
Приз «Скифский олень»
Одной из самых заметных наград Украины за все время является «Золотая пальмовая ветвь» за фильм «Крест» режиссера Марины Вроды в категории короткометражных фильмов в 2011 году. В этой же категории победил фильм 2005 года «Подорожни» режиссера Игоря Стрембицкого. В 2003 году «Ишов трамвай № 9» (режиссер Степан Коваль) получил приз жюри «Серебряный медведь» на Берлинале.
«Тир» (режиссер Тарас Томенко) получил «Панораму» BYFA на Берлинале в 2001 г., а «Лебедине Озеро-Зона» (режиссер Юрий Ильенко) получил две премии: одну — Премию ФИПРЕССИ, а другую — Премию Молодежь на Каннском кинофестивале 1990.
Более свежий украинский фильм, который имел огромный успех, был снят режиссером Игорем Подольчаком и носит название «Менины». Его название отсылает к известной картине Диего Веласкеса. Это был первый украинский фильм, принявший участие в конкурсе Tiger Awards Международного кинофестиваля в Роттердаме. Фильм участвовал в 27 международных кинофестивалях, а в 2011 году вошел в Топ-15 лучших украинских фильмов 20-летия Независимости.
Las Meninas
Что касается интернета, то украинский фильм с лучшим рейтингом IMBD – «Путеводитель» 2014 года производства режиссера Олеся Санина. В том же году он получил приз жюри Одесского международного кинофестиваля за операторскую работу, а Станислав Боклан получил приз за лучшую мужскую роль за свою роль.