РОБОЧЕ МІСЦЕ ПЕРУКАРЯ —
РОБОЧЕ МІСЦЕ ПЕРУКАРЯ
Робоче місце перукаря обладнується туалетним столом і кріслом.
Існує безліч конструкцій перукарських туалетних столів. Зазвичай це столик, облицьований пластиком, з вмонтованою в нього раковиною або без неї. В столику є висувні ящики для інструментів, пристроїв, парфумерії та білизни. Нал столиком встановлено прямокутне або овальне дзеркало розміром не менше 60×100 див.
Перукарське крісло повинно мати напівм’яке сидіння із спинкою і підлокітниками, оббивку з водонепроникних матеріалів і вільно обертатися навколо вертикальної осі. Бажано також, щоб воно було обладнано вантажопідіймачем, щоб залежно від зростання клієнта його можна було піднімати або опускати, а також повертати в потрібне положення. Для зручності клієнтів крісло повинно бути забезпечене спеціальною підставкою для ніг .
Розташування туалетних столів і крісел в робочому залі перукарні може бути різним в залежності від площі і форми приміщення. Туалетні столи розміщують уздовж стіни або в центрі залу. Також можна групувати їх по два-три і т. д. Головна умова, яка повинна бути виконана при розміщенні обладнання, — це дотримання встановлених відстаней між кріслами. Вважається, що робоча зона перукаря не повинна бути віддалена від вертикальної осі крісла більш ніж на 90 див. Отже, мінімальна відстань між осями двох крісел 180 див.
Якщо робоче крісло розташоване біля стіни, відстань між ним і стіною повинна бути не менше 70 див.
При розміщенні в приміщенні перукарні туалетних столів і крісел на кожне робоче місце перукаря по санітарним нормам відводиться не менше 4,5 м2 площі.
На робочому столі у визначеному порядку (справа наліво) необхідно розмістити предмети туалету: спиртівку, ватницу, банка з дезинфікуючим розчином, пудреницю, порошочницу, флакон з перекисом водню і т. д. При цьому слід керуватися основним правилом — чим частіше використовується в роботі даний предмет, тим ближче до майстра він повинен знаходитись. Це дасть можливість перукареві скоротити до мінімуму кількість рухів і, отже, зменшити стомлюваність .
Майстер зобов’язаний утримувати в чистоті своє робоче місце і предмети туалету. По закінченні робочого дня туалетний стіл, і всі речі необхідно протирати 0,5%-ним розчином хлораміну.
Перукар повинен виконувати правила особистої гігієни, щоб не бути переносником захворювань. Перед обслуговуванням кожного клієнта він зобов’язаний ретельно вимити руки з милом, звертаючи особливу увагу на ділянки шкіри, де можуть скупчуватися забруднення (складки шкіри, подноготные простору і ін).
Для дезінфекції приміщення перукарень та санвузлів застосовують хлорне вапно. Обробку проводять вологою ганчіркою, змоченою розчином хлорного вапна (на відро води додають один-два склянки хлорного вапна).
Перед початком роботи майстер повинен підготувати робоче місце до прийому відвідувачів. При підготовці до роботи необхідно переконатися в наявності потрібних інструментів, продезінфікувати їх, розкласти їх у певному порядку, перевірити їх справність; підготувати необхідну кількість білизни, воду, парфумерію, препарати.
Миття рук перукар повинен проводити перед обслуговуванням кожного відвідувача в його присутності .
При всіх роботах з обслуговування відвідувачів перукарень майстер повинен застосовувати білизна, охороняє одяг клієнта від попадання на неї використовуваних у роботі складів, а також стрижених волосся. Це пеньюари, рушники, серветки й пелерини.
Отже, в наслідок закінчення першої глави я прийшла до висновку, що перукарські інструменти необхідно дезінфікувати, санітарно-технічне обладнання перукарень і робоче місце перукаря вимагає постійного догляду, його необхідно утримувати в чистоті і порядку.
Короткий опис статті: дезінфекція інструментів перукаря
Джерело: РОБОЧЕ МІСЦЕ ПЕРУКАРЯ
Post Views: 1 144
antyseptyky.com
Робоче місце перукаря-модельєра – Освіта.UA
Характеристика робочого місця перукаря-модельєра, заходи щодо покращення умов праці у перукарні
Імідж перукарні створюють насамперед дизайн інтер’єру та робочих місць, сучасне обладнання й інструмент.
Визначальною рисою салону може стати робота в ньому представників однієї професійної школи, послідовників відомого майстра-перукаря або використання препаратів відомої парфумерної фірми-виробника, спеціалізація з виконання дитячих зачісок чи надання повного комплексу перукарських і косметичних послуг.
Ступінь оснащення, комфортність умов обслуговування, широта переліку послуг забезпечують відповідно до вимог Кабінету Міністрів України від 23 08 1995р. № 67 присвоєння категорії кожному підприємству побутового обслуговування населення Незалежно від категорії, специфіки, підпорядкування та тривалості Існування закладу, робота кожної перукарні має відповідати Державним санітарним правилам і нормам, встановленим Міністерством охорони здоров’я України.
Перукарні розташовуються в окремих будівлях або в приміщеннях громадських і торговельних центрів, будинках побутових послуг, вокзалах, лазнях, на перших і цокольних поверхах житлових будинків При облаштуванні перукарні необхідно керуватися Державними санітарними правилами і нормами для перукарень різних типів – ДСПІН 222 022-99.
Робочі місця перукаря обладнують різними за конструкцією туалетними столиками або полицями, настінними дзеркалами різної форми, перукарськими кріслами. Розмір дзеркала має бути не менше 60×100 см.
Для розміщення інструментів, препаратів, білизни використовуються тумбочки, візки, шухляди в столиках.
У перукарнях установлюють крісла з ручками, підставками для ніг; вони мають вільно обертатися та регулюватися по висоті.
Для дітей передбачаються спеціальні крісла або накладні сидіння до звичайних крісел.
Розміщення робочих місць має узгоджуватися з загальним дизайнерським рішенням; крісла можуть розташовуватися поодинці чи групуватися уздовж стін або в центрі залу.
Вважається, що відстань від стіни до крісла має бути не менше 70 см, відстань між осями крісел сусідніх робочих місць — 1,8 м, а між паралельними рядами місць — не менше 3-х метрів. Загальна норма на робоче місце — від 4,5 кв. м.
У перукарських залах дозволяється використання пересувних сушарок для волосся. Мийки можуть бути вмонтовані в поверхню робочих столиків або бути автономними зі стільцями спеціальної конструкції.
Для правильного визначення кольору та відтінку волосся при його фарбуванні, точного виконання стрижок і укладок перукарю необхідне якісне сильне та рівномірне освітлення.
Найкращим вважається природне освітлення, яке рекомендують використовувати з максимальною ефективністю.
Забезпечити необхідне освітлення протягом усього часу роботи перукарні, особливо в осінньо-зимовий період, природним шляхом неможливо. Тому виникає потреба у штучному світлі, близькому до природного. Його забезпечують люмінесцентні світильники із розсіювачами або плафонами з матового скла.
На робочих місцях, окрім загального освітлення на залу, передбачають місцеве освітлення. Як джерело світла використовують лампи розжарювання, галогенні лампи в колбі з молочного скла, які не мають засліплюючого ефекту.
Застосовуються пристрої місцевого освітлення на гнучких кронштейнах, що дає змогу змінити напрямок світлового потоку, та з арматурою, яка забезпечує захисний куг не менше 30°.
Відповідно до санітарних норм усі перукарні з кількістю робочих місць від трьох до десяти необхідно обладнати припливною вентиляцією, від десяти до двадцяти — припливно-витяжною, а для перукарень з великою кількістю робочих місць бажано передбачати кондиціювання повітря та повітряно-теплову завісу головного входу в приміщення.
У перукарнях, де розміщено до трьох робочих місць, допускається природна вентиляція через кватирки і фрамуги.
За відсутності централізованого гарячого водопостачання в перукарні обов’язково встановлюють електричні проточні нагрівачі або Інші нагрівально-опалювальні прилади.
Список літератури
1. Перукарське мистецтво Підручник У 3 кн. / За заг. ред. В. Φ. Орлова. – К.: Грамота, 2005.
2. Основи перукарської справи / Н.А. Горбатюк та ін. — К., 2005.
17.10.2010
osvita.ua
Робота перукаря (реферат)
Реферат
На тему:
Робота перукаря.
План.
Робоче місце перукаря.
Дезинфікація інструментів і пристосувань.
Перукарська білизна і одяг.
Вимоги до роботи перукаря та практичні поради.
1. РОБОЧЕ МІСЦЕ ПЕРУКАРЯ
Робочі місця перукаря (рис. 1.3) обладнують різними за конструкцією
туалетними столиками або полицями, настінними дзеркалами різної форми,
перукарськими кріслами. Розмір дзеркала має бути не менше 60×100 см.
Для розміщення інструментів, препаратів, білизни використовуються
тумбочки, візки, шухляди в столиках.
Рис. 1.3 Робоче місце перукаря.
У перукарнях установлюють крісла з ручками, підставками для ніг; вони
мають вільно обертатися та регулюватися по висоті (рис. 1.4).
Для дітей передбачаються спеціальні крісла або накладні сидіння до
звичайних крісел.
Розміщення робочих місць має узгоджуватися з загальним дизайнерським
рішенням; крісла можуть розташовуватися поодинці чи групуватися уздовж
стін або в центрі залу.
Вважається, що відстань від стіни до крісла має бути не менше 70 см,
відстань між осями крісел сусідніх робочих місць — 1,8 м, а між
паралельними рядами місць — не менше 3-х метрів. Загальна норма на
робоче місце — від 4,5 кв. м.
У перукарських залах дозволяється використання пересувних сушарок для
волосся. Мийки можуть бути вмонтовані в поверхню робочих столиків або
бути автономними зі стільцями спеціальної конструкції.
Рис. 1 4. Перукарське крісло
2. ДЕЗІНФЕКЦІЯ ІНСТРУМЕНТІВ І ПРИСТОСУВАНЬ
Знезараження інструментів спрямоване на запобігання поширенню
хвороботворних мікробів та на їх знищення. Розрізняють два способи
знезараження — хімічну та фізичну дезінфекцію.
До дезінфікуючих хімічних засобів належать перекис водню, йод, формалін,
хлорамін та нові сучасні концентровані препарати, які розчиняються до
потрібної концентрації залежно від призначення. Обов’язковою умовою
використання дезінфектантів є сертифікати відповідності. Перед
використанням дезінфектанту слід обов’язково ознайомитися з інструкцією
про правила його застосування.
Стерилізація, або фізичний спосіб знезараження, — це кип’ятіння у воді,
використання приладів, які працюють за методом термічної,
ультрафіолетової, ультразвукової або комбінованої дії, а також засобів,
призначених для стерилізації інструментарію. Допускається застосування
стерилізаторів, що мають сертифікат відповідності і дозволені до
застосування Міністерством охорони здоров’я України.
Стерилізація проводиться згідно з інструкціями використання обладнання,
затвердженими МОЗ України. Користуватись треба тільки чистими,
стерильними інструментами. Усі чисті та стерильні інструменти слід
зберігати в шафах або накритими.
Інструменти та пристосування після кожного використання підлягають
обов’язковому знезаражуванню дезінфектантами, які мають позитивний
висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи. Для цього:
а) ножиці, інструменти для манікюру, педикюру, татуажу, нанесення
макіяжу, гриму після використання необхідно механічно очищати, промивати
проточною водою, дезінфікувати та стерилізувати;
б) інструменти та предмети з пластичних мас (щітки, гребінці та ін.)
після використання необхідно дезінфікувати, механічно очищати,
стерилізувати засобами, призначеними для виробів з пластмаси. Ніколи не
користуйтесь брудними або пошкодженими інструментами;
в) різальну частину електричних машинок для стрижки волосся після
використання необхідно дезінфікувати, механічно очищати та
стерилізувати, корпус — протирати дезрозчином;
г) затискачі і бігуді після використання необхідно обробляти
дезрозчином, механічно очищати, мити теплою водою;
ґ) змінні насадки для обладнання в косметологічних і педикюр-них
кабінетах після використання необхідно дезінфікувати, механічно очищати
та стерилізувати;
д) кушетки для масажу перед обслуговуванням наступного клієнта повинні
накриватися чистим, не вживаним після прання простирадлом.
У кожній перукарні мають бути аптечки з медикаментами для зупинки крові
та дезінфекції шкіри.
Якщо ви випадково порізались самі або порізали шкіру клієнта, негайно
промийте місце порізу та інструмент холодною проточною водою,
продезінфікуйте. Якщо поріз невеликий, заклейте його пластирем. Не
допускайте будь-якого контакту з кров’ю.
3. ПЕРУКАРСЬКА БІЛИЗНА ТА ОДЯГ
Перукарська білизна призначена для захисту клієнтів від зістриженого
волосся, хімічних речовин, для виконання основних операцій під час
обслуговування. До неї належать рушники, серветки, пелерини, пеньюари,
комірці.
У кожній перукарні має бути запас чистої білизни, достатній для
безперервного обслуговування протягом дня.
Під час стрижки, завивки, укладання користуються бавовняними та
синтетичними пеньюарами; при фарбуванні та хімічній завивці —
поліетиленовими й синтетичними. Для кращого захисту шкіри перед
одяганням пеньюара шию клієнта прикривають бавовняною серветкою або
одноразовим гігієнічним комірцем. Пеньюари теж можуть бути одноразовими.
Рушники потрібні під час миття голови або змочування волосся.
Практичніше застосовувати бавовняні рушники, але дозволяється
користуватися махровими та одноразовими.
Пелерини з бавовняних і синтетичних матеріалів частіше використовують
наприкінці обслуговування — під час укладання, оформлення зачіски.
Чиста й уживана забруднена білизна зберігається в окремих відведених для
цього місцях. Прання використаної білизни проводиться у пральнях або у
перукарні за наявності спеціально відведених місць. Допускається
використання програмованих машин автоматичного типу з режимом прання при
температурі 90°С у комплекті із сушильними машинами та обладнанням для
прасування білизни.
Після закінчення циклу кип’ятіння білизни обов’язковим є використання
дезінфектантів. Прання білизни вдома забороняється.
4. ВИМОГИ ДО РОБОТИ ПЕРУКАРЯ
ТА ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ
Перукар працює з людьми і для людей. Етичність поведінки,
комунікабельність, вихованість, привабливий зовнішній вигляд майстра
разом із майстерністю, освіченістю, акуратністю становлять професійну
культуру, формують імідж працівника та репутацію салону.
Якість наданої послуги — це манера спілкування, організація робочого
місця, естетичні рухи та прийоми роботи, дотримання санітарних і
гігієнічних норм.
Обов’язковою умовою прийому на роботу є наявність особової медичної
книжки. Медичне засвідчення стану здоров’я проводиться систематично, раз
у 6 місяців.
Перукар під час роботи тісно контактує з різними клієнтами, тому завжди
є загроза інфікування. Насамперед потрібно стежити за шкірою рук, мити
їх або здійснювати обробку за допомогою спеціальних одноетапних засобів.
Не можна працювати з порізами, наривами на руках або із захворюваннями
шкіри.
Професіоналізм майстра підтверджується технічним рівнем інструментів, з
якими він працює. З гігієнічної точки зору в перукаря має бути не менше
двох комплектів інструментів, які почергово знезаражують.
Інструмент для роботи кожний майстер підбирає поступово, до нього
призвичаюється, цінує його. Якісним і зручним інструментом легко і
приємно працювати. Акуратне використання інструменту, утримання його в
чистоті та грамотне застосування подовжують термін експлуатації.
Чільне місце в дотриманн
ukrreferat.com
Правильна організація робочого місця перукаря. Статьи компании «Престиж Стиль»
Робоче місце перукаря обладнується туалетним столиком і кріслом.Існує безліч конструкцій перукарських туалетних столів. Зазвичай це столик, облицьований пластиком, з вмонтованою в нього раковиною або без неї. У столику є висувні ящики для інструментів, пристосувань, парфумерії та білизни. Над столиком встановлено прямокутне чи овальне дзеркало розміром не менше 60×100 см.
Перукарське крісло повинно мати напівм’яке сидіння зі спинкою і підлокітниками, оббивку з водонепроникних матеріалів і вільно обертатися навколо вертикальної осі. Бажано також, щоб воно було обладнано вантажопідйомником, щоб в залежності від зріста клієнта його можна було піднімати або опускати, а також повертати в потрібне положення. Для зручності клієнтів, крісло має бути забезпечене спеціальною підставкою для ніг.
Розташування туалетних столиків і крісел в робочому залі перукарні може бути різним в залежності від площі і форми приміщення. Туалетні столи розміщують уздовж стіни або в центрі залу. Можна також групувати їх по два-три. Головна умова, яка повинна бути виконана при розміщенні обладнання, ― це дотримання встановлених відстаней між кріслами. Вважається, що робоча зона перукаря не повинна бути віддалена від вертикальної осі крісла більш ніж на 90 см. Отже, мінімальна відстань між осями двох крісел 180 см.
Якщо робоче крісло розташовано біля стіни, відстань між ним і стіною повинна бути не менше 70 см.
При розміщенні в приміщенні перукарні туалетних столів і крісел на кожне робоче місце перукаря за санітарними нормами відводиться не менше 4,5 м2 площі.
На робочому столі в певному порядку (справа наліво) необхідно розмістити предмети туалету: спиртівку, ватніцу, банку з дезинфікуючим розчином, пудреницю, порошочніцу, флакон з перекисом водню і т. д. При цьому слід керуватися основним правилом ― чим частіше використовується в роботі даний предмет, тим ближче до майстра він повинен знаходитися. Це дасть можливість перукаря скоротити до мінімуму кількість рухів і, отже, зменшити стомлюваність.
Майстер зобов’язаний утримувати в чистоті своє робоче місце і предмети туалету. Після закінчення робочого дня туалетний стіл і над усіма речами необхідно протирати 0,5% -ним розчином хлораміну.
Перукар повинен виконувати правила особистої гігієни, щоб не стати переносником захворювань. Перед обслуговуванням кожного клієнта він зобов’язаний ретельно вимити руки з милом, звертаючи особливу увагу на ділянки шкіри, де можуть скопичуватися забруднення (складки шкіри, таємницю простору та ін.).
Для дезінфекції приміщення перукарень та санвузлів застосовують хлорне вапно. Обробку роблять вологою ганчіркою, змоченою розчином хлорного вапна (на відро води додають одну-дві склянки хлорного вапна).
Перед початком роботи майстер повинен підготувати робоче місце до прийому відвідувачів. При підготовці до роботи необхідно переконатися в наявності потрібних інструментів, продезінфікувати їх, розкласти в певному порядку, перевірити їх справність; підготувати необхідну кількість білизни, воду, парфумерію, препарати.
Митти руи перукар повинен перед обслуговуванням кожного відвідувача в його присутності.
При всіх роботах з обслуговування відвідувачів в перукарнях майстер повинен застосовувати білизну, що охороняє одяг клієнта від попадання на неї використовуваних в роботі складів, а також обстриженого волосся. Це пеньюари, рушник, серветки і пелерини.
prestigestyle.com.ua
Робоче місце перукаря
Робоче місце перукаря обладнується туалетним столом і кріслом.
Існує безліч конструкцій перукарень туалетних столів. Зазвичай це столик, облицьований пластиком, з вмонтованою в нього раковиною або без неї. У столику є висувні ящики для інструментів, пристосувань, парфумерії та білизни. Нал столиком встановлено прямокутне або овальне дзеркало розміром не менше 60×100 см.
Перукарське крісло повинно мати напівм’яке сидіння зі спинкою і підлокітниками, оббивку з водонепроникних матеріалів і вільно обертатися навколо вертикальної осі. Бажано також, щоб воно було обладнано вантажопідйомником, щоб в залежності від зростання клієнта його можна було піднімати або опускати, а також повертати в потрібне положення. Для зручності клієнтів крісло повинно бути забезпечено спеціальною підставкою для ніг.
Розташування туалетних столів і крісел в робочому залі перукарні може бути різним в залежності від площі і форми приміщення. Туалетні столи розміщують уздовж стіни або в центрі залу. Можна також групувати їх по два-три і т. Д. Головна умова, яка повинна бути виконана при розміщенні обладнання, – це дотримання встановлених відстаней між кріслами. Вважається, що робоча зона перукаря не повинна бути віддалена від вертикальної осі крісла більш ніж на 90 см. Отже, мінімальна відстань між осями двох крісел 180 см.
При розміщенні в приміщенні перукарні туалетних столів і крісел на кожне робоче місце перукаря за санітарними нормами відводиться не менше 4,5 м2 площі.
На робочому столі в певному порядку (справа наліво) необхідно розмістити предмети туалету: спиртівку, ватніцу, банку з дезинфікуючим розчином, пудреницю, порошочніцу, флакон з перекисом водню і т. Д. При цьому слід керуватися основним правилом – чим частіше використовується в роботі даний предмет, тим ближче до майстра він повинен знаходитися. Це дасть можливість перукаря скоротити до мінімуму кількість рухів і, отже, зменшити стомлюваність.
Майстер зобов’язаний утримувати в чистоті своє робоче місце і предмети туалету. Після закінчення робочого дня туалетний стіл і над усіма речами необхідно протирати 0,5% -ним розчином хлораміну.
Перукар повинен виконувати правила особистої гігієни, щоб не стати переносником захворювань. Перед обслуговуванням кожного клієнта він зобов’язаний ретельно вимити руки з милом, звертаючи особливу увагу на ділянки шкіри, де можуть накопичуватися забруднення (складки шкіри, таємницю простору і ін.).
Для дезінфекції приміщення перукарень та санвузлів застосовують хлорне вапно. Обробку роблять вологою ганчіркою, змоченою розчином хлорного вапна (на відро води додають одну-дві склянки хлорного вапна).
Перед початком роботи майстер повинен підготувати робоче місце до прийому відвідувачів. При підготовці до роботи необхідно переконатися в наявності потрібних інструментів, продезінфікувати їх, розкласти в певному порядку, перевірити їх справність; підготувати необхідну кількість білизни, воду, парфумерію, препарати.
Миття рук перукар повинен виробляти перед обслуговуванням кожного відвідувача в його присутності.
При всіх роботах з обслуговування відвідувачів в перукарнях майстер повинен застосовувати білизна, що охороняє одяг клієнта від попадання на неї використовуваних в роботі складів, а також обстрижених волосся. Це пеньюари, рушник, серветки і пелерини.
Отже, в слідстві закінчення першого розділу я прийшла до висновку, що перукарні інструменти необхідно дезінфікувати, санітарно-технічне обладнання перукарень та робоче місце перукаря вимагає постійного догляду, його необхідно утримувати в чистоті і порядку.
Схожі статті
jak.bono.odessa.ua
Санітарія і гігієна. Робоче місце перукаря
П Л А Н
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Гігієна і санітарія
1. 1. Вимоги до приміщень і білизни
1. 2. Вимоги до інструментів
1. 3. Медогляди і їх значення
1. 4. Анатомічна будова шкіри і волосся
РОЗДІЛ 2. Перукарська справа
2. 1. Робоче місце перукаря
2. 2. Підсобне приміщення
2. 3. Матеріали
2. 4. Інструменти і правила користування ними
ВСТУП
Мода нового тисячоліття – яка вона?! Змішення фактур, кольорів, стилів. . . Кожний в наступаючому тисячолітті може створити свою власну моду. Скуйовджений ангелок або невимушений хіппі, безтурботне дитинство або щось футуристичне.
В моді зараз немає ніяких обмежень, популярно поєднання не поєднуваних матеріалів і відтінків, – як у волоссі, так і в одязі. І не потрібно цього боятися! Головне, все підбирати грамотно, щоб зовнішня оболонка гармонувала з вашим внутрішнім світом. Я вважаю, що стиль — це стан душі: наскільки ви зумієте себе піднести, настільки це буде виглядати красиво, цікаво і ефектно. Можна надіти абсолютно неймовірний костюм, і якщо ви зможете себе в ньому вдало піднести, це буде дуже здорово! Зараз в моді різні відтінки: яскраво – руді, червонувато – коричневі, бордові. Що ж до стрижок, то це довге волосся, пряме і скручене, також актуальні зачіски «а-ля восьмидесяті», коли верхню тім’яну зону стрижуть достатньо коротко, а інше волосся залишається довгими Популярні і зовсім короткі стрижки, з поголеними ділянками, із забарвленням в приглушені болотяно-зеленуваті відтінки. Можна зробити і таке фарбування, яке відмінно підійде екстравагантним людям: бордовий різко переходить в жовтий, потім в червоний, а потім в чорний. Це виглядає дуже ефектно і сучасно, хоча на слух здається абсолютно не поєднуваним!
РОЗДІЛ 1. Гігієна і санітарія.
Гігієна – наука, що вивчає впливи умов праці і побуту на здоров’ї людини.
Одна з самих найважливіших з самих найважливіших задач сучасної гігієни – розробка гігієнічних правил, нормативів і заходів щодо попередження негативної дії різних чинників зовнішнього середовища.
Серед різних підприємств побутового обслуговування, послугами яких користується людина, значне місце займають перукарські. Основні задачі гігієни перукарських направлені на попередження, виникнення і розповсюдження заразливих хвороб.
Гігієнічні вимоги до роботи майстра направлені на зниження можливості захворювання. Виконання санітарних вимог залежить від діяльності всіх працівників перукарні. Тому майстри повинні представляти всю важливість виконання санітарних вимог.
1. 1. Вимоги до приміщень і білизни.
Всі приміщення необхідно прибирати в перебігу робочого дня. Після закінчення робочого дня виробляється вологе прибирання. Один раз в місяць перукарня повинна закриватися на санітарну обробку, всі приміщення при цьому обробляють 0,5 % розчином хлораміну.
При роботі використовується як одноразова, так і багаторазова білизна (рушники, серветки, пеньюари). Одноразові після використовування слідує викидати. Багаторазова білизна повинна піддаватися пранню і обробці 0,5 % розчином хлораміну.
1. 2. Вимоги до інструментів.
Дезинфекція – знищення мікробів різними способами. Виробляється хімічними і фізичними методами. До фізичного способу відноситься кип’ячення, яке проводять 10-15 хвилин з моменту закипання води. Металеві інструменти дезинфікують шляхом пропалювання. При цьому, ріжучу частину занурюють в спирт і проносять над полум’ям. До дезинфікуючих засобів відносять: хлорамін, формалін, спирт етиловий, карболова
allref.com.ua
Робоче місце перукаря-модельєра – Освіта.UA
Характеристика робочого місця перукаря-модельєра, заходи щодо покращення умов праці у перукарні
Імідж перукарні створюють насамперед дизайн інтер’єру та робочих місць, сучасне обладнання й інструмент.
Визначальною рисою салону може стати робота в ньому представників однієї професійної школи, послідовників відомого майстра-перукаря або використання препаратів відомої парфумерної фірми-виробника, спеціалізація з виконання дитячих зачісок чи надання повного комплексу перукарських і косметичних послуг.
Ступінь оснащення, комфортність умов обслуговування, широта переліку послуг забезпечують відповідно до вимог Кабінету Міністрів України від 23 08 1995р. № 67 присвоєння категорії кожному підприємству побутового обслуговування населення Незалежно від категорії, специфіки, підпорядкування та тривалості Існування закладу, робота кожної перукарні має відповідати Державним санітарним правилам і нормам, встановленим Міністерством охорони здоров’я України.
Перукарні розташовуються в окремих будівлях або в приміщеннях громадських і торговельних центрів, будинках побутових послуг, вокзалах, лазнях, на перших і цокольних поверхах житлових будинків При облаштуванні перукарні необхідно керуватися Державними санітарними правилами і нормами для перукарень різних типів – ДСПІН 222 022-99.
Робочі місця перукаря обладнують різними за конструкцією туалетними столиками або полицями, настінними дзеркалами різної форми, перукарськими кріслами. Розмір дзеркала має бути не менше 60×100 см.
Для розміщення інструментів, препаратів, білизни використовуються тумбочки, візки, шухляди в столиках.
У перукарнях установлюють крісла з ручками, підставками для ніг; вони мають вільно обертатися та регулюватися по висоті.
Для дітей передбачаються спеціальні крісла або накладні сидіння до звичайних крісел.
Розміщення робочих місць має узгоджуватися з загальним дизайнерським рішенням; крісла можуть розташовуватися поодинці чи групуватися уздовж стін або в центрі залу.
Вважається, що відстань від стіни до крісла має бути не менше 70 см, відстань між осями крісел сусідніх робочих місць — 1,8 м, а між паралельними рядами місць — не менше 3-х метрів. Загальна норма на робоче місце — від 4,5 кв. м.
У перукарських залах дозволяється використання пересувних сушарок для волосся. Мийки можуть бути вмонтовані в поверхню робочих столиків або бути автономними зі стільцями спеціальної конструкції.
Для правильного визначення кольору та відтінку волосся при його фарбуванні, точного виконання стрижок і укладок перукарю необхідне якісне сильне та рівномірне освітлення.
Найкращим вважається природне освітлення, яке рекомендують використовувати з максимальною ефективністю.
Забезпечити необхідне освітлення протягом усього часу роботи перукарні, особливо в осінньо-зимовий період, природним шляхом неможливо. Тому виникає потреба у штучному світлі, близькому до природного. Його забезпечують люмінесцентні світильники із розсіювачами або плафонами з матового скла.
На робочих місцях, окрім загального освітлення на залу, передбачають місцеве освітлення. Як джерело світла використовують лампи розжарювання, галогенні лампи в колбі з молочного скла, які не мають засліплюючого ефекту.
Застосовуються пристрої місцевого освітлення на гнучких кронштейнах, що дає змогу змінити напрямок світлового потоку, та з арматурою, яка забезпечує захисний куг не менше 30°.
Відповідно до санітарних норм усі перукарні з кількістю робочих місць від трьох до десяти необхідно обладнати припливною вентиляцією, від десяти до двадцяти — припливно-витяжною, а для перукарень з великою кількістю робочих місць бажано передбачати кондиціювання повітря та повітряно-теплову завісу головного входу в приміщення.
У перукарнях, де розміщено до трьох робочих місць, допускається природна вентиляція через кватирки і фрамуги.
За відсутності централізованого гарячого водопостачання в перукарні обов’язково встановлюють електричні проточні нагрівачі або Інші нагрівально-опалювальні прилади.
Список літератури
1. Перукарське мистецтво Підручник У 3 кн. / За заг. ред. В. Φ. Орлова. – К.: Грамота, 2005.
2. Основи перукарської справи / Н.А. Горбатюк та ін. — К., 2005.
17.10.2010
ru.osvita.ua