Главная
Таблиця менделеева на украинском – Таблиця Менделєєва українською мовою

Таблиця менделеева на украинском – Таблиця Менделєєва українською мовою

Менделеева таблица — с русского на украинский

См. также в других словарях:

  • Менделеева таблица — см. Таблица Менделеева …   Судьба эпонимов. Словарь-справочник

  • таблица менделеева — (периодическая) система (элементов, Менделеева) Словарь русских синонимов. таблица менделеева сущ., кол во синонимов: 2 • периодическая система элементов …   Словарь синонимов

  • Таблица (значения) — Таблица (из лат. tabula доска)  способ передачи содержания, заключающийся в организации структуры данных, в которой отдельные элементы помещены в ячейки, каждой из которых сопоставлена пара значений  номер строки и номер колонки.… …   Википедия

  • таблица Менделеева — Mendelejevo periodinė elementų lentelė statusas T sritis fizika atitikmenys: angl. Mendeleef’s periodic table; periodic chart of the elements vok. Periodentafel, f; Tafel des Periodensystems der Elemente, f rus. периодическая таблица элементов… …   Fizikos terminų žodynas

  • таблица — сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? таблицы, чему? таблице, (вижу) что? таблицу, чем? таблицей, о чём? о таблице; мн. что? таблицы, (нет) чего? таблиц, чему? таблицам, (вижу) что? таблицы, чем? таблицами, о чём? о таблицах 1.… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Таблица Менделеева — периодическая система элементов Д. И. Менделеева (классификация химических элементов, являющаяся табличным выражением периодического закона Менделеева). Разработана в 1869–1871 гг. Д. И. Менделеевым. Дмитрий Иванович Менделеев (1834–1907) русский …   Судьба эпонимов. Словарь-справочник

  • таблица — ы; ж. [польск. tablica из лат.] Перечень цифровых данных или каких л. других сведений, расположенных в определённом порядке по графам. Т. логарифмов. Генеалогическая т. Т. тиражей, цен. Анатомический атлас в таблицах. Внести в таблицу. Перевести… …   Энциклопедический словарь

  • таблица — ы; ж. (польск. tablica из лат.) см. тж. табличный Перечень цифровых данных или каких л. других сведений, расположенных в определённом порядке по графам. Табли/ца логарифмов. Генеалогическая табли/ца. Табли/ца тиражей, цен. А …   Словарь многих выражений

  • Таблица Менделеева — …   Википедия

  • периодическая система элементов (Менделеева) — таблица Менделеева — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом Синонимы таблица Менделеева EN periodic table …   Справочник технического переводчика

  • Периодическая таблица Менделеева — Периодическая система химических элементов (таблица Менделеева) классификация химических элементов, устанавливающая зависимость различных свойств элементов от заряда атомного ядра. Система является графическим выражением периодического закона,… …   Википедия


translate.academic.ru

Менделеева+таблица — с русского на украинский

См. также в других словарях:

  • Менделеева таблица — см. Таблица Менделеева …   Судьба эпонимов. Словарь-справочник

  • таблица менделеева — (периодическая) система (элементов, Менделеева) Словарь русских синонимов. таблица менделеева сущ., кол во синонимов: 2 • периодическая система элементов …   Словарь синонимов

  • Таблица (значения) — Таблица (из лат. tabula доска)  способ передачи содержания, заключающийся в организации структуры данных, в которой отдельные элементы помещены в ячейки, каждой из которых сопоставлена пара значений  номер строки и номер колонки.… …   Википедия

  • таблица Менделеева — Mendelejevo periodinė elementų lentelė statusas T sritis fizika atitikmenys: angl. Mendeleef’s periodic table; periodic chart of the elements vok. Periodentafel, f; Tafel des Periodensystems der Elemente, f rus. периодическая таблица элементов… …   Fizikos terminų žodynas

  • таблица — сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? таблицы, чему? таблице, (вижу) что? таблицу, чем? таблицей, о чём? о таблице; мн. что? таблицы, (нет) чего? таблиц, чему? таблицам, (вижу) что? таблицы, чем? таблицами, о чём? о таблицах 1.… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Таблица Менделеева

    — периодическая система элементов Д. И. Менделеева (классификация химических элементов, являющаяся табличным выражением периодического закона Менделеева). Разработана в 1869–1871 гг. Д. И. Менделеевым. Дмитрий Иванович Менделеев (1834–1907) русский …   Судьба эпонимов. Словарь-справочник

  • таблица — ы; ж. [польск. tablica из лат.] Перечень цифровых данных или каких л. других сведений, расположенных в определённом порядке по графам. Т. логарифмов. Генеалогическая т. Т. тиражей, цен. Анатомический атлас в таблицах. Внести в таблицу. Перевести… …   Энциклопедический словарь

  • таблица — ы; ж. (польск. tablica из лат.) см. тж. табличный Перечень цифровых данных или каких л. других сведений, расположенных в определённом порядке по графам. Табли/ца логарифмов. Генеалогическая табли/ца. Табли/ца тиражей, цен. А …   Словарь многих выражений

  • Таблица Менделеева — …   Википедия

  • периодическая система элементов (Менделеева) — таблица Менделеева — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом Синонимы таблица Менделеева EN periodic table …   Справочник технического переводчика

  • Периодическая таблица Менделеева — Периодическая система химических элементов (таблица Менделеева) классификация химических элементов, устанавливающая зависимость различных свойств элементов от заряда атомного ядра. Система является графическим выражением периодического закона,… …   Википедия


translate.academic.ru

менделеев+таблица — с русского на украинский

См. также в других словарях:

  • МЕНДЕЛЕЕВ — Дмитрий Иванович (1834 1907), величайший из русских химиков, родился в Тобольске, в семье директора Тобольской гимназии, девятнадцатым ребенком. В детстве его воспитанием и образованием руководила его мать, к poii он очень многим обязан. По… …   Большая медицинская энциклопедия

  • Менделеев, Дмитрий Иванович — Запрос «Менделеев» перенаправляется сюда; см. также другие значения. Дмитрий Иванович Менделеев Д. И. Менделе …   Википедия

  • Менделеев Дмитрий Иванович — (Dmitry Ivanovich Mendeleyev) Биография Менделеева, научная деятельность Менделеева Информаци о биографии Менделеева, научная деятельность Менделеева Содержание Содержание 1. Биография 2. Член русского народа 3. Научная деятельность Периодическая …   Энциклопедия инвестора

  • Менделеев, Дмитрий — Запрос «Менделеев» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Дмитрий Иванович Менделеев Дмитрий Иванович Соколов Д. И. Менделеев в своём кабинете (Главная палата мер и весов, Санкт Петербург). Дата рождения: 27 января ( …   Википедия

  • Менделеев Д. — Запрос «Менделеев» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Дмитрий Иванович Менделеев Дмитрий Иванович Соколов Д. И. Менделеев в своём кабинете (Главная палата мер и весов, Санкт Петербург). Дата рождения: 27 января ( …   Википедия

  • Менделеев Д. И. — Запрос «Менделеев» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Дмитрий Иванович Менделеев Дмитрий Иванович Соколов Д. И. Менделеев в своём кабинете (Главная палата мер и весов, Санкт Петербург). Дата рождения: 27 января ( …   Википедия

  • Менделеев Дмитрий — Запрос «Менделеев» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Дмитрий Иванович Менделеев Дмитрий Иванович Соколов Д. И. Менделеев в своём кабинете (Главная палата мер и весов, Санкт Петербург). Дата рождения: 27 января ( …   Википедия

  • Менделеев Дмитрий Иванович — Запрос «Менделеев» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Дмитрий Иванович Менделеев Дмитрий Иванович Соколов Д. И. Менделеев в своём кабинете (Главная палата мер и весов, Санкт Петербург). Дата рождения: 27 января ( …   Википедия

  • МЕНДЕЛЕЕВ Д.И. — Русский химик, ученый энциклопедист, педагог и общественный деятель. Дмитрий Иванович Менделеев родился в 1834 г. в Сибири* в семье директора гимназии* города Тобольска. После окончания гимназии уехал в Петербург*, поступил в Главный… …   Лингвострановедческий словарь

  • Таблица Менделеева — периодическая система элементов Д. И. Менделеева (классификация химических элементов, являющаяся табличным выражением периодического закона Менделеева). Разработана в 1869–1871 гг. Д. И. Менделеевым. Дмитрий Иванович Менделеев (1834–1907) русский …   Судьба эпонимов. Словарь-справочник

  • Периодическая таблица — Периодическая система химических элементов (таблица Менделеева) классификация химических элементов, устанавливающая зависимость различных свойств элементов от заряда атомного ядра. Система является графическим выражением периодического закона,… …   Википедия


translate.academic.ru

Періодична таблиця Менделєєва

Сучасна періодична таблиця елементів містить сім періодів, з якої І, ІІ і ІІІ мають по одному ряду елементів – малі періоди, а ІV, V VІ і VІІ називаються великими періодами, ІV, V та VІ періоди містять по два ряди елементів, VII період в таблиці незакінчений. Всі вони, за винятком першого, містять тільки два елементи, які починаються лужними металами і закінчуються інертними газами. У великих періодах такий перехід відбувається більш плавно, в порівнянні з малими періодами.

Великі періоди містять непарні і непарні ряди. У них спостерігається так звана подвійна періодичність: крім характерного для періодів змін властивостей в межах парного ряду й окремо – в непарних рядах. У парних елементів рядів переважають металеві властивості, і їх ослаблення зліва направо сповільнено. У непарних рядах відбувається помітне зменшення металевих властивостей і збільшення неметалічних. Елементи головних підгруп за своїми хімічними властивостями значно відрізняються від елементів побічних підгруп. Особливо наочно це розходження виступає на прикладі VІІ групи. Тут елементи головної підгрупи чітко проявляють неметалічні, в той час як для елементів побічної підгрупи характерні металеві властивості.

Номер групи в таблиці, як правило, вказує на вищу валентність елемента по кисню. Ряд елементів винятків існує для VIII групи і підгрупи міді. Елементи головних підгруп ще характеризуються валентністю за воднем. Летючі водневі сполуки утворюють елементи IV, V, VI і VII. Валентність за воднем при переході від елементів IV до елементів VII групи зменшується від 4 до 1. А їх валентність по Кисню в тому ж напрямку навпаки зростає від 4 до 7. У групах із збільшенням атомної маси елемента посилюються його металеві властивості. Особливо чітко це проявляється в головних підгрупах. Найбільш сильно металеві властивості виражені у Франція і цезію, неметалеві – у Фтору.

Отже, в періодичній таблиці властивості елементів (їх атомна маса, валентність, характер хімічних сполук і т.д.) змінюються як по періодах, так і по групах. Отже, місце кожного елемента в таблиці визначається його властивостями і, навпаки, кожне місце характеризується поєднанням певних властивостей. Це дозволяє досить точно передбачити властивості елемента, якщо відомо його розташування в таблиці.

« Кількість теплоти Логарифмічні рівняння »

moyaosvita.com.ua

Як Менделєєв створив таблицю Менделєєва?

До середини XIX століття було вже відкрито 63 хімічні елементи. І різними вченими робилися спроби знайти закономірності цього набору: Йоганн Вольфганг Деберейнер (“закон тріад”, 1817 для кальцію, стронцію, барію, 1829 – {літій, натрій, калій}, {сірка, селен, телур}, {хлор, бром, йод}), Джон Ньюлендс (“закон октав”, За аналогією з музикою, 1865), Юліус Лотар Мейєр (1864, опублікував таблицю 28 елементів – 6 стовпців по валентності).

Д. І.Менделеев знав про ці дослідження. Але на відміну від Ю. Л. Мейєр він врахував атомні ваги елементів, про що спочатку повідомив провідним хімікам світу, а потім опублікував своє відкриття в статті “Співвідношення властивостей з атомною вагою елементів”. Геніальність прозріння Д. І.Менделеева полягала в тому, що він у своїй “періодичної системі” залишив кілька клітин порожніми! Про що до нього нікому в голову не приходило. І таким чином відомі елементи “вписалися” в закон Менделєєва. Більш того, він мав велику внутрішню впевненість, що існують ще невідкриті елементи, для яких він залишив порожні клітини. Як показало життя, він мав рацію. Перший варіант таблиці, яка описує періодичний закон Д. І.Менделеева виглядав так:

Ось так Менделєєв створив Періодичну систему хімічних елементів.

Є легенда, що Д. І.Менделеев побачив свою Періодичну таблицю уві сні. Цю версію поширював професор А. А.Іностранцев, бажаючи позбавити своїх студентів. Він розповідав, нібито, що Д. І.Менделеев уві сні чітко побачив свою таблицю, де елементи виявилися розставлені, як потрібно. А далі вже студенти поширили цю байку, як і байку про “відкриття горілки 40%”. Однак, підстави для такої історії були. Д. І.Менделеев часто багато працював, так би мовити, “без сну і відпочинку”. Одного разу його застав А. А.Іностранцев в вкрай виснаженому стані. А днем ​​Д. І.Менделеев приліг відпочити і заснув. Коли він прокинувся, він тут же на клаптику паперу записав підсумковий варіант таблиці.

Сам же він до цієї легенди ставився скептично і говорив:

“Я над нею, може бути, двадцять років думав, а ви думаєте: сидів і раптом … готово”.

zkan.com.ua

Дмитро Іванович Менделєєв, відкриття періодичного закону. Таблиця Менделєєва

Менделєєв жив і творив в епоху бурхливого розквіту природознавства, коли наука одну за одною відкривала таємниці природи. Ця доба дала світові багато славних імен. Серед них особливе місце займало і займає ім’я великого російського хіміка, який, сміливо кинувши погляд на десятиліття вперед, своїм відкриттям набагато випередив епоху.

Дитинство

Дитинство Менделєєва пройшло в Сибіру. Він був молодшим у численній родині директора Тобольської гімназії Івана Павловича Менделєєва.

Діти розвивалися під сильним впливом матері, Марії Дмитрівни Менделєєва. Великий учений завжди говорив про свою матір з почуттям глибокої любові і поваги.

Марія Дмитрівна виховувала дітей суворо, привчала їх до праці і намагалася в кожному розвинути його природні обдарування. Вона зібрала досить велику бібліотеку і багато читала дітям. Маленький Менделєєв — живий обдарований хлопчик — був улюбленцем матері. Наділений чудовою пам’яттю, яку він не втратив до кінця життя, хлопчик жадібно засвоював і те, що прочитывала йому мати, і те, що він спостерігав навколо.

До вступу в гімназію хлопчик жив у тридцяти верстах від Тобольська. Тут Марія Дмитрівна керувала склозаводом, переданим їй багатим її братом. На цьому заводі майбутній великий хімік вперше побачив перетворення суміші з піску, вапняку і соди прозоре, тонке скло. Він спостерігав, як робітники з допомогою трубок видували з розплавленої маси «холявы» — довгі циліндри, які потім розгортали в листи віконного скла. Він бачив, як робили пляшки, склянки, банки. Безсумнівно, що ці дитячі спостереження не пройшли безслідно для майбутнього хіміка.

В гімназію Менделєєва віддали рано, на рік раніше, ніж слід було за віком. Вся сім’я знову переїхала до Тобольська, який залишила після того, як Іван Павлович, втративши зір, вийшов на пенсію.

Юність

У гімназичні роки Менделєєв багато читав. У Тобольську тоді жили засланці декабристи. Вони бували в Менделеевых, і спілкування з ними, звичайно, вплинуло на вдумливого, вразливого юнака. Адже декабристи були образованнейшими людьми свого часу.

Швидко пролетіли гімназичні роки. Треба було подумати про те, щоб продовжити освіту. До того часу помер батько Менделєєва. Завод, яким керувала Марія Дмитрівна, згорів. Велика сім’я була сильно обмежена в коштах, тому що існувала на скромну пенсію. Незважаючи на це, Марія Дмитрівна вирішила обов’язково дати своєму молодшому синові вища освіта і виїхала з ним до Москви. Вступити в Московський університет Менделєєву не вдалося. У ті роки існував закон, за яким в університет брали тільки тих, хто закінчив гімназію в тому ж навчальному окрузі. А Тобольська гімназія, яку закінчив Менделєєв, була зарахована до Казанського округу.

У Петербурзький університет Менделєєву було вчинити не можна з тієї ж причини, що й московський. Марія Дмитрівна вирішила визначити сина в Головний педагогічний інститут, який закінчив Іван Павлович Менделєєв. Після довгих турбот Менделєєв був прийнятий. Марія Дмитрівна залишилася в Петербурзі. Мужня жінка готова була перенести всякі позбавлення заради улюбленого сина. Вона зняла з економії, дешевий кут і відмовляла собі у всьому. Незабаром після вступу сина в інститут, восени 1850 року, Марія Дмитрівна захворіла і померла.

Менделєєв залишився один у величезному чужому місті.

Н. А. Ярошенко. Д. І. Менделєєв. 1886. Масло.

Головний педагогічний інститут

Головний педагогічний інститут був закритим навчальним закладом з дуже суворим режимом. Студенти жили в казенному приміщенні і вже о сьомій годині ранку повинні були в повній формі бути в класи для самостійних занять. Студентам молодшого курсу навіть не раз вирішували виходити на прогулянки без супроводжуючих.

Менделєєва такий режим тяготил менше, ніж інших. З перших же днів свого студентського життя майбутній хімік виявив рідкісну наполегливість і завзятість у заняттях. Він глибоко вивчав не тільки хімію і фізику, але і інші споріднені науки. Його цікавили всі галузі природознавства. Зберігся до наших днів гербарій, зібраний Менделєєвим ще в студентські роки.

Терпляче шукати наукову правду, добувати її наполегливим. постійним працею — такий був девіз великого хіміка. Цього девізу він дотримувався все життя.

Вчителями Менделєєва в Головному педагогічному інституті були видатні вчені: фізик Е. X. Ленц, математик М. В. Остроградський, хімік А. А. Воскресенський.

Інтерес до хімії проявився у Менделєєва вже з першого курсу. Не дивно, що А. А. Воскресенський оцінив здібності одного з найкращих своїх учнів і приділяла йому багато уваги.

Ще на студентській лаві Менделєєвим була написана дослідницька робота, яка привернула загальну увагу. Вона була присвячена вивченню кристалічних форм мінералів. Вже в цій роботі Менделєєв підкреслює риси подібності в поведінці різних елементів. Ці важливі спостереження були ніби відправним пунктом для великих пошуків, які згодом привели вченого до великих відкриттів.

Менделєєв закінчив інститут із золотою медаллю. Його вчителя, професора Воскресенського, вітали з блискучою підготовкою випускника. Робота про мінералах стала кандидатською дисертацією, яку Дмитро Іванович захистив при випуску.

Ілля Рєпін. Портрет Д. І. Менделєєва в мантії доктора права Единбурзького університету. 1885; акварель

Наукова діяльність

Менделєєв вступив на шлях самостійного наукового творчості. Молодий хімік не знав втоми у праці. В 1856 році він захистив магістерську дисертацію. Як і в попередній студентській роботі, так і в цьому дослідженні, присвяченому питомими обсягами твердих, рідких і газоподібних тіл, Менделєєва особливо цікавила повторюваність властивостей простих тіл при зростанні їх атомної ваги. Ці його перші роботи мали неабияке значення для відкриття періодичного закону.

У тому ж році молодий магістр фізики і хімії, якому пішов лише двадцять третій рік, захистив другу дисертацію — «Про будову кремнеземистих сполук», що дає право читати лекції студентам.

Отримавши наукове звання магістра, Менделєєв став доцентом Петербурзького університету. Крім читання лекцій і наукової роботи, молодий вчений розвинув бурхливу громадську діяльність. У своїх статтях, замітках, відгуки на книги Менделєєв доводить необхідність розвитку вітчизняної російської промисловості, особливо хімічної. Вже тоді в Менделєєву визначилася одна важлива риса — він ніколи не був ученим-самітником, а завжди поєднував науку з практикою.

Ваги, сконструйовані Д. І. Менделєєвим для зважування газоподібних і твердих речовин

У 1859 році Менделєєв відправився у свою першу закордонну поїздку. Він пропрацював кілька років у німецькому університетському місті Гейдельберзі. У квартирі, де жив Менделєєв, він організував власну лабораторію і провів ряд видатних досліджень властивостей рідин. Повернувшись на батьківщину в 1861 році, молодий учений відразу поринув у роботу. У Петербурзькому університеті він читав лекції з органічної хімії. Але, крім того, він викладав і в інших навчальних закладах, писав для студентів курс Органічної хімії», виступав у журналах зі статтями.

На тридцять першому році життя, після блискучої захисту докторську дисертацію «Про з’єднання спирту з водою», Менделєєв був обраний професором Петербурзького університету. У цій роботі Д. І. Менделєєв виклав основи створеної ним хімічної теорії розчинів.

Періодичний закон і таблиця Менделєєва

Ще кілька років пройшли в наполегливому, невсипущу працю. У 1869 році Менделєєв мав виступити з доповіддю на черговому засіданні Російського хімічного суспільства. Але сам доповідач на це засідання, що стало історичним, з’явитися не міг. Хвороба прикувала Дмитра Івановича до ліжка. Замість Менделєєва на кафедру зійшов його товариш — професор Н. А. Меншуткин — і показав зборам таблицю, яка називалася: «Досвід системи елементів, заснований на їхній атомній вазі і хімічній подібності». Слідом за тим Меншуткин оприлюднив доповідь, написаний автором таблиці — Дмитром Івановичем Менделєєвим. Це і була потім обійшла весь світ «Таблиця Менделєєва».

Так стало відомо про відкриття закону, що становить основу всієї сучасної хімії.

Марія Дмитрівна Менделєєва (уроджена Корнільєва), мати Д. І. Менделєєва

Іван Павлович Менделєєв — батько Д. І. Менделєєва.

poradum.com.ua

Таблиця Менделєєва нові елементи: У таблиці Менделєєва з’явилися чотири нових елемента хімія, японий, унунпентий, наука

Фото: Таблиця Менделєєва

Вчені з Росії, Японії та США вперше за 5 років “оновили” періодичну систему хімічних елементів

Таблиця Менделєєва поповнилася чотирма елементами з 113-го, 115-му, 117-го і 118-му атомними номерами. Про це повідомляється на сайті Міжнародного союзу теоретичної і прикладної хімії.

Особлива складність в отриманні нових елементів полягала в тому, що вони розпадаються на раніше невідомі ізотопи більш легких елементів, які ще належить визначити. Всі чотири нові елементи були синтезовані штучно. У природі не існує елементів важчі урану, тобто з атомними номерами (числом протонів в ядрі атома) більш як 92. Їх одержують шляхом штучного синтезу.

Творцями 113-го елемента таблиці Менделєєва визнали вчених з інституту RIKEN. Наголошується, що це перший “японський” елемент в таблиці, і він може бути так і названий – “японий”.

Право назвати елементи з атомними номерами 115, 117 і 118, належить російсько-американською групою вчених з Об’єднаного інституту ядерних досліджень в Дубні, Ліверморської національної лабораторії в Каліфорнії і Національної лабораторії Ок-Рідж в Теннессі.

Новим елементам присвоєні “тимчасові” назви унунпентий (ununpentium – Uup), унунсептій (ununseptium – Uus) і унуноктій (ununoctium – Uuo), а через п’ять місяців у періодичній таблиці з’являться їхні справжні імена і дволітерні позначення.


Фото: “Оновлена” таблиця Менделєєва

Відзначимо, що останнім додавання в таблицю Менделєєва було зроблено в 2011 році, коли були відкриті елементи, 114-му і 116-му атомними номерами, названі флеровием і ливерморием.

Раніше уродженка Києва удостоїлася престижної наукової премії.

styler.rbc.ua

Оставить комментарий